Колишні в'язні бойовиків розповіли правозахисникам про зґвалтування у полоні

Ганна, викладач історії і правознавства, наприкінці серпня побувала у звільнених від бойовиків регіонах Донбасу.  Вона разом з іншими правозахисниками досліджувала факти незаконного позбавлення волі та умови утримання в місцях несвободи за період окупації.

«Нам вдалося зібрати колосальний матеріал, тобто дані про 120 чоловік, які були позбавлені волі. Вдалося  у 70-ти людей взяти інтерв’ю. Більшість людей, як не дивно, не боїться говорити на камеру, не боїться давати свої особисті дані. Є окремі випадки, коли люди бояться, але  як це не дивно, це лише окремі випадки», — каже жінка.

Ганна Стульська вкотре підтверджує інформацію, що умови перебування в полоні жахливі.

«До людей застосовували тортури,  били, часто позбавляли їжі. Можуть  просто розмістити людей в таке місце несвободи і забути там на деякий час. Протягом трьох діб не погодувати, не напоїти водою».

Від постраждалих та очевидців отримували інформацію про найжахливіші тортури проти полонених.

«Є випадки зґвалтувань,  випадки кастрації. Це також підтверджується. Тобто без деталей. Нема права оприлюднювати, звідки ця інформація. Але на жаль, ці факти підтверджуються. Розстріли, страти. Таке відчуття, що певна частина  наших співвітчизників раптово опинилася в якомусь іншому стані реальності».

Правозахисник Олексій Біда, якій теж був в цій міссії, підтверджує, що колишні в’язні розповідали про зґвалтування та кастрації. Але ці відомості отримані не від самих постраждалих, а від в’язнів,  які були  свідками подібних випадків, – говорить правозахисник.

Місія тривала близько тижня. Були на території Луганської і Донецької областей.

«Проїхали ми від Костянтинівки Донецької області до села Можняківка. Це Новопсковський район Луганської області. Це в 30-ти кілометрах від російського кордону. Паралельно йшли лінії розмежування. Ну і в деяких місцях близько 5-7 кілометрів до сірої зони».

Між «ДНР» і «ЛНР» були свої відмінності, про які розповідають жертви, каже Ганна Стульська:

«В Донецькій області були от ці загони НКВД, в Луганській  я про них не чула. Це не означає, що їх не було. Але принаймні в розмовах про них люди не згадували. Жорстокість і там, і там. І вбивства,  злочини проти людяності присутні скрізь. Тобто там,   де перестають діяти закони держави,  перестає діяти право, тому що основна біда цих територій — це те, що там в принципі юриспруденція як така не діє».

Рецепту, як не потрапити в полон на території ДНР, за словами волонтерки, немає.

«В полон потрапляли люди за те, що вони бізнесмени. Неважливо від того, українці вони чи росіяни, яких політичних переконань чи світоглядних. В полон потрапляли за те, що вони просто розумні, адекватні люди. Вони розуміють, що таке держава, в них є якесь вроджене відчуття патріотизму, громадянський обов’язок».

Свою місію правозахисники планують продовжити, каже Ганна:

«Близько 50-ти людей нами ще не опитано. Це приблизно  ті самі міста, ті самі території або суміжні, тому що йдеться про міста, про райони, які зараз звільнені від сепаратизму. В розмовах з людьми, яких ми опитуємо, ми дізнаємось про інших осіб, які також пройшли через все це. Ми збираємо базу. Зв’язуємось з цими людьми. І у випадку, якщо вони дають згоду на зустріч з нами і на збір таких даних».

«Найбільше мене вразило під час поїздки туди те, що  за рік після звільнення земель від сепаратизму, там по суті нічого не змінилося, і на жаль, це все дуже добре розуміють і відчувають ті люди, які на цих землях живуть. Тут нам наша влада каже, що кошти витрачаються на війну. Там люди абсолютно нічого не відчувають і не бачать. Ніяких реальних змін і ніякої державної підтримки. Ніякого захисту».

Звіт по зібраній інформації наразі обробляють і планують оприлюднити в Польщі в кінці вересня.

Нагадаємо, моніторингові місії на територіях Донецької і Луганської областей, які свого часу були окуповані терористами проводить Коаліція правозахисних організацій – Українська Гельсінська спілка, Центр Громадянських свобод, Варшавський Гельсінський центр захисту прав людини  та інші.

Аріна Крапка, програма «Права людини» для «Громадського радіо»