facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Ми хочемо, щоб наші діти мали всі можливості», — мати «сонячної дитини»

У Луцьку батьки «сонячних дітей» мріють про більший комфорт та доступність міста для них. Наразі вони звернулися до міського управління освіти, щоб створити у школах такий спецклас, як у Києві

«Ми хочемо, щоб наші діти мали всі можливості», — мати «сонячної дитини»
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

У Луцькій міській раді запевняють, що сім’ї дітей зі синдромом Дауна отримують підтримку.

Лучанка Наталія розповідає, що Луцьк не дуже пристосований для людей з особливими потребами. І в цьому вона переконується як мати, гуляючи зі своїм сином Олександром. Щоправда, в дитячому садочку сприяють тому, аби всі мали рівні можливості:

«Синдром Дауна в мого Сашка. Всі ми його любимо. І нам дуже пощастило, що ми потрапили в реабілітаційний центр, де дуже гарні фахівці і до трьох років з ним займалась Наталя Чайка, дала нам напрямок і ми працювали в цьому напрямку. Як він почав тільки в чотири роки ходити, і ми пішли у спец садочок, там теж гарне ставлення було . І ми були в 38 садочку, де є створені інклюзивні групи. Спочатку їх було дві. Зараз вже від трьох років, ясельна група, тобто повний курс. І Саша має йти в школу. Виникає питання, куди ми підемо», — розповідає пані Наталія.

У Києві, за її словами, є клас «Радість», де навчання відбувається за різними напрямками. Є гуртки для дітей, театр та трудові майстерні.

«Ми звернулися, до речі, в наше міське управління освіти і нам відповіли, що готові нам допомагати взяти за основу цю експериментальну програму і ми маємо велику надію. Зараз до депутатів міської ради зверталися, аби нас підтримали і надали нам ці додаткові ставки, бо там необхідне і програмне забезпечення, і додаткові ставки вчителів. Це я розповідаю про позитиви. Але далі у нас найскладніше. От, наприклад, закінчили ми школу і дітям 18 років. Що робити їм далі? У нас зараз вже є сім осіб, які досягли вісімнадцятирічного віку і вони ніде не задіяні»«, — каже Наталія.

Громадська організація «Батьки дітей із синдромом Дауна», в якій Наталія з іншими батьками бореться за права своїх дітей, неодноразово зверталась до міської влади із тими чи іншими питаннями.

Секретарка Луцької міської ради Юлія Вусенко запевняє, що про проблеми людей з інвалідністю та особливими потребами в Луцьку їй відомо і робиться все можливе, аби їх права не порушувалися. Жінка каже, що спостерігає, як часто при обговоренні навіть поточних питань в Луцькій міській раді, чомусь питання людей з інвалідністю не є першочерговими:

«То, звичайно, вони відставляються на другий план. Бо це так само кошти, і їх треба виділяти. І це та проблема, яку озвучують і я думаю, що вона буде вирішена. Також ми по-моєму на цей рік заклали на Луцьку міську клінічну лікарню кошти, а саме на облаштування вбиральні для людей з обмеженими можливостями. Те саме стосується і доступності тротуарів, пішохідних переходів для таких людей».

Українські правозахисники розповіли, що національне законодавство захищає права людей з особливими потребами та інвалідністю, а також Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю. Щоправда, чомусь в Україні діючих законів в цьому напрямку не дотримуються.

«Не дивлячись на те, що в 2012 році було прийнято Державну цільову програму „Національний план дій з реалізації Конвенції ООН про права інвалідів на період до 2020 року“, не відбувається належного моніторингу заходів, які передбачені цією програмою, а також неналежне фінансування і немає відповідальності збоку всіх учасників цієї програми, тому в багатьох випадках ця програма носить лише декларативний характер», — розповіла юристка доцентка Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Вікторія Колодяжна.

А правозахисниця Української гельсінської спілки у Волинській області Ірина Пилипчук зазначила, що законодавство гарантує право людям з інвалідністю на рівні умови доступу до навчання, культурного життя, інфраструктури міст:

«Також в Конвенції передбачається доступність людей до інфраструктури, до правосуддя, до культурних заходів. І з підписанням даної Конвенції було закріплено те, що в національному законодавстві держав-підписантів враховувалися права та інтереси людей з інвалідністю, щоби при розробці різних державних програм , стандартів дані особи не залишалися поза увагою держави, щоби їхні права та інтереси були враховані».

 

Аріна Крапка, «Громадське радіо», Луцьк

За підтримки

Громадське Network

Цей матеріал був створений за підтримки Європейської комісії та Уряду Великої Британії і є частиною проектів Hromadske Network та Говорить Донбас. Погляди та висновки, висловлені у цій публікації, можуть не відображати офіційну позицію Уряду Великої Британії та Європейської комісії

Поділитися

Може бути цікаво

«Суддівська мафія» намагається прискорити відбір суддів до КСУ

«Суддівська мафія» намагається прискорити відбір суддів до КСУ

«Блакитна економіка» у відновленні Миколаєва: як це працює

«Блакитна економіка» у відновленні Миколаєва: як це працює

«Бувши поляком, він став патріотом України»: ким був Андрей Шептицький

«Бувши поляком, він став патріотом України»: ким був Андрей Шептицький