Юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Олена Сапожникова розповідає про характер порушень, на які вказав Європейський суд.
Олена Сапожникова: Це незаконні затримання, викрадення, катування, застосування психологічного та фізичного насильства. І в більшості з цих справ Європейський суд встановив, що це були російські військовослужбовці.
Всі ці злочини відбулися на території Чечні. Проаналізувавши порушення прав людини в зоні АТО, правозахисники побачили певну подібність.
Розповідає мешканець Луганська Олег Петрак:
Олег Петрак: Ко мне домой приехали вооруженные люди. Они стали меня допрашивать в моем гараже. Обыскивать, не говоря о причине. Эти вооруженные люди надели на меня наручники, стали избивать, я получил большие травмы. У меня были переломаны ребра. Один из бандитов, Марат, стал избивать меня по коленям молотком, чтобы я отдал ему данные моих банковских карт. Конечно, не обошлось без вымогательства. Деньги они просили. Вывозили меня в лес, чтобы я позвонил своей супруге.
Терористи викрали Олега та посадили його у підвал. Один з них представився офіцером ГРУ Росії та став вимагати від захопленого “розповісти все про збройні сили України”. Олег не мав ніякого стосунку до ЗСУ чи СБУ, у чому його звинувачували викрадачі, тому не міг нічого їм розповісти. Через це терористи тричі погрожували розстріляти викраденого. Бандити також катували Олега голодом та ніколи не знімали з нього наручників, прикованих до стіни. Разом із ним в камері було ще троє людей, яких бандити стратили.
Олег Петрак: Я как-то осмелился задать один вопрос: «А кто вы?», они говорят: «Мы российские военнослужащие. Ты что разве не видишь по нам? Мы одеты не так, как местные, у нас нет ленточек, у нас форма… Командир подразделения Денис Иванович Кудрин, который получил потом за все эти издевательства (звание — О. Ш.) подполковника».
Олег намагався втекти, але його спіймали та жорстоко побили. Під час наступу української армії викраденому вдалося вирватися з підвалу.
Юрист Української Гельсінської спілки з прав людини та координатор проекту “Prisoners of War” Аліна Павлюк постійно займається подібними історіями. Від початку конфлікту на сході України правозахисникам вдалося задокументувати понад двісті таких випадків для того, щоб аргументовано представляти інтереси постраждалих у Європейському суді з прав людини.
Начальник відділу процесуального керівництва Генеральної прокуратури України Максим Крим повідомив, що у вересні 2015 року було створене Управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки, миру, людства та основ міжнародного правопорядку.
Максим Крим: Працівники управління ведуть активну роботу щодо встановлення і розслідування жорстокого поводження із військовополоненими і цивільним населенням. На сьогоднішній день вже було встановлено понад 2000 фактів. Прокуратура встановила понад 26 місць утримання полонених, де до них застосовували тортури.
Якщо злочини задокументовані, то чи можливо притягнути до відповідальності російських військових та сепаратистів? Начальник управління Головної військової прокуратури Ігор Светенко каже, що зробити це досить складно.
Ігор Светенко: Скоріш за все, Російська Федерація не буде видавати своїх громадян і не визнає ті докази, які ми зібрали в рамках кримінального провадження.
Хоча перспективи покарання злочинців і видаються сьогодні безнадійними, це не означає, що не потрібно фіксувати злочини та отримувати вироки національних та європейських судових органів. В майбутньому всі подібні документи обов’язковою стануть у нагоді.
Допомога юристів Гельсінської спілки з прав людини безкоштовна і всі бажаючі можуть звернутися за контактами:
а/с 100, м. Київ, 04071
Електронна адреса офісу: office@helsinki.org.ua
Телефон офісу: 044 485 17 92