Правозахисники виявили більше десяти скарг на катування у поліції Тернополя

Місяць тому моніторингова група Національного превентивного механізму виявила у Тернополі близько десятка людей, що заявляли про катування у поліції. Їхні розповіді багато в чому збігаються: їх затримували без протоколу, привозили у так звані неофіційні місця несвободи (кабінети оперативних працівників, слідчих, кімнати для проведення слідчих дій), допитували із застосуванням сили, вимагали зізнатися в ще декількох епізодах. Один із підозрюваних – Ігор Козоріз, якого затримали у сусідній області 1 травня – розповів, що поліцейські били його струмом та ґвалтували шваброю.

«Потім привезли у Тернопіль. Почали мене бити. Здвинули 2 столи докупи, почали підвішувати: на швабрі поміж столів. Били по ногах, по п’ятках, в голову. Вчепили наручники на руки, на ноги, закинули на підлогу, засунули тряпку до рота, сіли на мене й знову били по п’ятках. Дуже боляче було, я не відчував їх. Потім вони взяли швабру, наділи презерватив й зґвалтували насильницьким шляхом», – розповів Козоріз.

Його адвокат, Галина Саламандра, каже, що саме затримання було незаконним, оскільки якщо слідчі не спіймали підозрюваного на місці події, вони повинні мати ухвалу слідчого судді.

«Проте не було жодної ухвали слідчого судді, хоча його обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень за кілька днів до затримання. А затримали його на підставі ст. 208 (тобто безпосередньо на місці злочину або одразу після нього – ред.), але не безпосередньо після вчинення злочину, а в іншому місті», – розповідає Саламандра.

До речі, заступник начальника управління карного розшуку обласного управління Нацполіції Михайло Шмиглик теж запевняє, що Козоріз сам приїхав з сусідньої області, щоб дати свідчення.

«Я там присутній не був, але розкажу, як це відбувається. Представники поліції представились, сказали, що є до нього питання. Коли він зможе підійти? Він сказав, що вже може. Може з ними проїхатись, бо нічого не боїться, й їде сам. Козоріз сам зголосився проїхатись до Тернополя для проведення слідчих дій», – розповідає Шмиглик.

Заступник начальника карного розшуку стверджує, що у приміщенні, на яке вказує хлопець, ніколи не тримають затриманих, а обвинувачення у тортурах відкидає.

4 травня Козорізу обирали запобіжний захід. Крім тримання під вартою, суд постановив Тернопільській місцевій прокуратурі забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження. Але його так й не було проведено.

Після опублікування матеріалу про скарги затриманих на дії поліції у Тернополі, правозахисники підготували звернення до генпрокурора Юрія Луценка, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та голови Національної поліції Сергія Князєва із вимогою звернути увагу на факти ймовірних катувань. Проте жодної реакції від них досі немає. У відповідь на запит прокуратура заявила, що «факти катувань не підтвердилися». Лише після публікації матеріалу у ЗМІ поліція почала розслідувати ці заяви, стверджує Володимир Шевченко, регіональний координатор Уповноваженого ВРУ з прав людини у Тернопільській області. Наразі своє розслідування розпочало Управління із забезпечення прав людини Нацполіції. Однак, як стверджує Шевченко, правозахисники і до цього наголошували на проблемах із недозволеними методами ведення слідства в області.

«Факти використання недозволених методів ведення слідства поліцією Тернополя ми фіксували протягом останніх двох років. Проте, мало хто з постраждалих людей хоче звертатися з офіційними скаргами через сумніви в об’єктивності розслідування прокуратурою таких фактів», – говорить Шевченко.

Ситуація у Тернополі не є унікальною, говорить експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини у діяльності правоохоронних органів Сергій Перникоза. Він розповідає, що 19 липня у Білій Церкві члени Асоціації виявили побиту людину, яка була замкнена в кімнаті для прийому громадян.

У свою чергу, головний спеціаліст відділу Управління забезпечення прав людини Національної поліції Тернополя Олександр Кушка зазначив, що поліція готова до співпраці та діалогу з громадськістю.

Правозахисники наголошують: механізм реагування на випадки катувань в Україні потребує негайного перегляду. А до того часу прокуратура зобов’язана проводити неупереджені та повні розслідування застосування тортур поліцією, навіть якщо жертви не хочуть подавати заяви.

За підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні