Судді у Луцьку не хочуть публічності у справах екс-поліцейських — експертка

Журналісти б`ють на сполох, що їм перешкоджають у роботі, а тим часом медіаюристи говорять про те, що судді не хочуть публічності. Але, щоб кардинально змінити ситуацію ситуацію, потрібні зміни у законодавстві.
На початку квітня суддя Наталя Плахтій за запереченням адвоката заборонила журналістці «Громадського радіо» аудіо та фотозйомку.

Це відбулося під час розгляду справи у Волинському окружному адмінсуді за позовом екс-начальника районного Маневицького райвідділу поліції Олександра Близнюка.

За цим фактом журналістка звернулася до правоохоронних органів, адже згідно чинного законодавства будь-якій особі, яка присутня під час судового засідання, не потрібен дозвіл на аудіофіксацію портативними засобами. Це регламентується статтею 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Її заява наразі розглядається в прокуратурі Луцька. Через кілька днів після цього суддя Ковальчук заборонив фотографувати на телефон журналістці Анні Блініковій, а журналістці цей суддя Оксані Петрук заборонив відеозймоку. Заборона знову пролунала під час розгляду справи ще одного звільненого поліцейського.

Чому судді приймають такі рішення, запитали в голови Волинського окружного адміністративного суду. Голова суду Олександр Лозовський, відповів, посилаючись на статтю 12 Кодексу адміністративного судочинства. Однак нічого не сказав про закон «Про судоустрій і статус суддів» та статтю 11:

«Особи, присутні в залі судового засідання, можуть використовувати портативні аудіо технічні засоби. Проведення в залі судового засідання фото, кіно та відео зйомки, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню на підставі ухвали суду, за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі крім тих, які є суб’єктами владних повноважень», — пояснював суддя Лозовський.

Щодо заборон здійснювати аудіофіксацію журналістці «Громадського радіо» він сказав, що це помилка і додав, що потрібно було відразу звернутися до нього:

«Я думаю, Наталя Борисівна Вам би роз’яснила. Я не знаю, що там відбувалось. Вона адекватна, порядна людина. Ви знаєте, якщо ви цікавились і цікавитесь діяльністю нашого суду, то в нас нема таких одіозних суддів», — відповів суддя Лозовський. Ще одна ситуація нещодавно трапилася в Луцькому міськрайонному судді, де розглядали справу рівненського екс-поліцейського Олександра Волошина, якого звинувачують у хуліганстві та непокорі поліцейським.

Суддя Олег Ющук журналістам теж забороняв аудіо, фото та відеозйомку. Вмотивованих підстав щодо заборони не пояснив. Натомість звинуватив журналістів у перешкоджанні його роботи та переніс розгляд справи.
Суддя наполягав на тому, що оскільки одна зі сторін, тобто екс-працівник поліції Олександр Волошин, проти відеофіксації, то вона проводитись не може:

–    Шановна, я Вам ще раз кажу, що Ви порушуєте даний порядок судового засідання. Я не можу працювати, — заперечував проти відео зйомки журналістки Марії Доманської суддя Ющук.
–    Я не порушую… — відповідала журналістка.
–    Ви порушуєте порядок в залі судового засідання. Ви перебиваєте суддю на кожному кроці , – не вгавав суддя.
–    Я вас прошу заборонити мені фото, відео зйомку шляхом ухвали, що ви маєте зробити, — відповідала йому журналістка.
–    У зв’язку з тим, що в залі судового засідання немає належного порядку, суд відкладає судове засідання на понеділок, — відповів суддя Ющук та залишив судове засідання.

Ось як коментує всі ці випадки експертка, представниця Інституту масової інформації у Волинській та Рівненській областях, Богдана Стельмах:

«Судді керуються певними процесуальними Кодексами, тому що там залежно від того, який вид суду, можна говорити вже про аудіо, фото та відео фіксацію. Але на мою думку, судді дуже часто або не хочуть публічності або просто перевищують свої повноваження. Тому що насправді аудіозаписи мають право вести абсолютно всі присутні під час судового засідання. Зокрема, і журналісти. І на це не потрібно окремого дозволу суду. А от уже щодо фото, відео, і саме відеофіксації, то там є певні нюанси , залежно від того, чи це чи господарська справа, чи адміністративні правопорушення, там вже треба дивитися», — пояснює Богдана Стельмах.

Експертка зазначає, що поки не відбудеться реформа судової системи, судді будуть дозволяти собі шукати колізії в законодавстві та діяти на власний розсуд:

«Реформа судової гілки влади в Україні ще не відбулася. І дуже багато суддів з огляду на те, яка інформація проходить в медіа, не хотіли загалом публічності. З іншого боку, можливо, ще існує ця колізія між різними законодавствами, різне трактування, тому що є Закон України „Про забезпечення права на справедливий суд“ і є Закон України „Про судоустрій і статус суддів“. Звичайно, що в них вказано про те, що журналісти мають право вести фото, відео та аудіо зйомку на портативні засоби. Але знову ж таки немає тлумачення, що таке портативні засоби», — каже Богдана Стельмах.

Наразі у Волинському окружному адміністративному і в Луцькому міськрайонному судах не перешкоджають у роботі журналістам та навіть у справах поновлення екс-поліцейських деякі судді не вимагають клопотання на відео та фотозйомку.

Аріна Крапка з Луцька для «Громадського радіо»