Громадське радіо
Станом на 3 грудня здійснено виплати 121 особі, які отримали тяжкі ушкодження під час участі в масових акціях громадського протесту кінця 2013 – початку 2014 років. Про це повідомили в Кабміні. Урядовцями було затверджено рішення щодо виплат матеріальної допомоги ще 35 учасникам Революції Гідності, які отримали тяжкі ушкодження. Формується список учасників Революції Гідності, які отримали поранення середньо тяжкості та легкі тілесні ушкодження. Однак чернівецькі постраждалі під час Майдану ні про формування списків, ні про компенсації нічого не знають.
Як розповіла «Громадському радіо» лікарка, яка надавала допомогу постраждалим на Майдані з Чернівецької області, Ольга Кобевко, ні отримання статусу, ні виплат поранені не отримали. Хоча звертались до органів обласної прокуратури.
«У нас є заява в прокуратурі, по якій вже працювали і мене викликали як свідка по Василю Дребету. Він мав вогнепальне поранення на Майдані. Але підтвердження того, що це поранення справді було отримане на Майдані, отримане від кулі тодішнього «Беркуту» чи силовиків, немає. Тому що немає певних доказів. Юридично вони не можуть довести того, що це справді куля була від «Беркуту». Хоча можна підтвердити, де саме отримано поранення, а от питання належності кулі не може затвердити жодна силова структура України», — каже лікарка.
Ольга розповідає, що тільки вона допомогла більше двадцятьом мешканцям Чернівецької області, які отримали поранення різної ступені тяжкості під час подій на Майдані:
«Ми змушені були проводити всі маніпуляції в секреті. Пізніше поранені вже змогли отримати довідки з лікарень. Але в лікарні, до прикладу, обласного рівня не могли зазначати, що поранення або контузія отримані на Майдані», — сказала Ольга. Однак ці довідки не є підтвердженням того, що люди насправді постраждали під час Революції Гідності.
Чернівчанка Леся Вакарюк була на Майдані в найгарячіший період. Студентка другого курсу не тільки отримала осколочне поранення в ногу, а й була жорстоко побита чотирма беркутівцями.
«На Майдані 18 лютого була під Маріїнкою, коли були дуже важкі бої. Хлопці вже відступали, «Беркут» був близько. Я побачила пораненого хлопця і вирішила йому допомогти. Ми обидва в бронежилетах. Було дуже важко йти. Поки я допомагала йому йти, не помітила, як підбіг «Беркут», кинули гранату. Біля лівої ноги взірвалась. Чотири уламки з тієї гранати в коліно і в ікру. За дві секунди ті уламки витягуються і ти йдеш далі. Але ми дуже повільно йшли. Підбігло чотири беркутівця і почали бити дубинками», — розповіла Леся. На щастя, їм вдалось втекти. В Будинку профспілок дівчині надали заспокійливе, знеболюючі, наклали перев’язку. За медичною допомогою окрім медслужби Майдану, Леся не зверталась:
«Тоді був страх. Нас попереджали, що з лікарні нас можуть кудись забрати. На Майдані просто кололи знеболюючі. Був страх іти в лікарню. Київ – чуже місто. Коли приїхала в Чернівці додому, то зробила рентген, побачила, що з ногою більш-менш все нормально».
Єдина довідка, яку має Леся, — довідка з майданівської медслужби. Зв’язались з Лесею щодо подій на Майдані тільки цього року:
«Насправді, я не знала, що збирається якась інформація. Просто передзвонили і запитали, чи можу піти і дати покази в прокуратуру. Це був дзвінок з київської прокуратури. Я сказала, що так. Потім подзвонили з чернівецької прокуратури».
Леся кілька разів ходила на допит в прокуратуру, надала єдину довідку, але багато доказів за два роки вже й не збереглись (порвані після вибуху джинси, закривавлені речі тощо). Звідки в прокуратури інформація про Лесю, вона не знає. Так само вона не знає, на якій стадії зараз розгляд її справи. Судомо-медичну експертизу дівчина не проходила.
Леся розповідає, що багато її побратимів з Чернівецької області, які були поранені під час Майдану, наразі перебувають в добровольчих батальйонах, в Збройних силах України. Вони і не знають про те, що формуються якісь списки. Та й у них фізично немає можливості бігати з заявами, збирати довідки, щось доказувати. Зараз основне питання — АТО.
Прес-секретар прокуратури Чернівецької області Наталія Соколовська повідомила, що розслідуванням злочинів, скоєних під час Революції Гідності, займається Головне слідче управління Генеральної прокуратури України.
«На офіційному веб-сайті відомства створено реєстр проваджень про злочини, скоєні під час Революції Гідності. Тут можна детально ознайомитись з усім реєстром кримінальних проваджень, станом судового розгляду. Також тут є всі необхідні дані для постраждалих, чітко розписано порядок визнання особи потерпілою та порядок проходження судово-медичної експертизи, вказані контакти та адреси, за якими постраждалі майданівці можуть звертатись, координати ініціативної групи поранених на Майдані», — зауважила Наталія Соколовська. Цікаво, що в прокуратурі немає заяв від мешканців області, які постраждали на Майдані.
«До нас не надходило жодного звернення від постраждалих під час Революції Гідності», — наголосила прес-секретар прокуратури Чернівецької області.
Громадське радіо нагадує всім постраждалим під час Революції Гідності, що потрібно звертатись з заявами до місцевих прокуратур. Якщо не буде заяв – не буде офіційно визнаних постраждалих.
Як повідомляється на сайті Генпрокуратури, для того, щоб постраждалий учасник Майдану був визнаний потерпілим у кримінальному провадженні, потрібно зробити наступні кроки:
Надія Вірна з Чернівців для «Громадського радіо»