В Чернівцях мама з двома дітьми з ДЦП живе на п’ятому поверсі без ліфта

На ногах стояти хлопчик не може, лишень повзає. Його старший брат Андрій, якому 18 років, теж хворий на ДЦП. Він, на щастя, може самостійно пересуватись. Але щоденні «пробіжки» сходами даються нелегко.

Наталія Стринюк зверталась до міської ради, щоб позачергово отримати житло або ж обміняти на придатне. Але там їй дали тільки тисячу гривень допомоги.

«Ми стояли на обліку. Нам прийшов лист, що ми не можемо отримати без черги житло. Там люди стоять по 20 років. Але в мене такий стан, що я не можу стояти стільки… Важко його носити. Він росте. І що далі? Взагалі на вулицю не виходити, так?», — говорить Наталія Стринюк.

Начальник відділу обліку та приватизації житла Чернівецької міської ради Василь Гураль зауважив, що по закону, якщо вони захочуть зробити обмін, то можуть розраховувати тільки на житло меншою площею.

«Надати їй житло позачергово — це є порушення по відношенню до тих людей, які перебувають перед нею», — сказав Василь Гураль. А місцева влада, переконує начальник, нічим допомогти тут не може і скерував до виконкому Першотравневої районної ради в Чернівцях. Там теж розводять руками.

Адже районні ради в Чернівцях після виборів ліквідують, а тому вся інформація про черговиків вже була передана до міської ради. Окрім того, там відають тільки обліком, а не розподілом житла. Нам повідомили, що Наталія Стринюк з 2009 року стоїть в черзі під номером 1905, а пільгова черга в списку першочерговиків — 454-а.

Анатолій Боднарашек, начальник відділу обліку та розподілу житла Першотравневої районної ради, розповів, що загалом в районі в черзі на житло стоїть дві з половиною тисячі черговиків. І черга рухається дуже повільно:

«Пільговики отримують учасники бойових дій в Афганістані і чорнобильці отримали. В нашому районі дві квартири отримали. В тому році було прийнято відповідне рішення. Це виділяє міська рада», — сказав Анатолій Боднарашек. І порадив Наталії Стринюк звертатись до міської ради зі своїми проблемами.

«Бюрокартичний футбол» закінчився нічим. Наталія Стринюк знову буде звертатись до влади, щоб ті звернули увагу на проблеми її дітей.

«Я люблю гуляти», — сказав Володя. Він не знає про ці всі дорослі проблеми. Нещодавно благодійними подарували йому новий візок. Тепер він може щодня бувати на вулиці. Поки мама має сили його піднімати і нести сотнею сходин щодня вверх і вниз.

Надія Вірна з Чернівців, програма «Права людини» для «Громадського радіо»