facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

В Чернівецькій області онкохворі діти залишились без державних ліків  

У відділенні онкогематології Чернівецької обласної дитячої лікарні препаратів для лікування дітей практично не залишилось

В Чернівецькій області онкохворі діти залишились без державних ліків  
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Зараз ліки закуповуються коштом батьків, благодійників, партнерів з інших країн. Тим часом Міністерство охорони здоров’я України вже другий рік не постачає препарати для лікування хворих дітей.

В Чернівецькій області тільки за 2015 рік 35 дітей захворіло на онкологічні та онкогематологічні захворювання, які потребують лікування хіміопрепаратами та препаратами супроводжуючої терапії. Загалом на обліку перебуває 152 дитини. Вартість лікування дитини з онкогематологічною патологією становить від 400 до 16 тисяч гривень в день. А є такі випадки, коли дитині потрібно прийняти двічі в день препарат, який коштує 32 тисячі гривень. Для більшості батьків це непід’ємні суми.

Про ситуацію з забезпеченням ліками онкохворих дітей Чернівецької області «Громадському радіо» розповів завідувач відділення онкогематології обласної дитячої лікарні Михайло Гнатюк:

— За останній рік ми жодного препарату не отримували. Ми користувались препаратами, які отримали в 2014 році. Я знав, що можуть бути проблеми, тому не робив перерозподіл. І тому жодного препарату не було віддано. Завдяки цьому ми тримались на плаву десь до нового року. Після нового року в нас препаратів надзвичайно мало. Залишилось тільки два хіміопрепарата, антибіотиків немає, колоностимулюючих факторів немає. Загалом, дуже важко.

Лікар ще в жовтні 2015 року написав заявку на препарати для 2016 року. І проблема з отриманням препаратів не тільки в онкогематологічних дітей, яких зараз у відділенні перебуває 11, а й тих, хто хворий на гемофілію. Зокрема, 14 дітям вкрай необхідні препарати, яких просто немає. Викручуються зараз завдяки співпраці з іншими областями, Білоруссю, Польщею, Канадою, благодійники.

«Я кожен день практично дзвоню до Києва, спілкуюсь з республіканським дитячим гематологом, онкологом. Всі кричать, просять, щоб дали препарати. Немає… Я не знаю, які ще можуть бути важелі, щоб заставити їх працювати», — зауважив Михайло Гнатюк.

Навіть те, що про цю проблему вже неодноразово піднімали питання в медіа, це не вплинуло на її вирішення.

«По телебаченню, по радіо передають, що немає препаратів, однак справа з місця не зрушується абсолютно. Це не треба до лікарів іти чи до батьків. Це треба одразу йти в міністерство і питати, чому цього немає», — обурюється Михайло Гнатюк.

Заступниця директора Департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА Марія Поліщук розповіла, що відсутність препаратів для лікування онкологічних та онкогематологічних хворих (і не тільки) пов’язана зі складнощами проведення тендерних процедур в Міністерстві охорони здоров’я.

«Весь 2015 рік ми отримували пізні закупівлі 2014 року. І вже три місяці 2016 року, а ми ще не отримали препарати для 2015 року. А щодо 2016 року нас навіть ніхто ще не питав», — розповіла Марія Поліщук.

Департамент з власної ініціативи наприкінці лютого 2016 року написав заявку до Міністерства щодо потреб у препаратах для онкохворим (більше 6 мільйонів гривень). Однак і ця сума — це близько третини від потреб в залежності від вартості лікування, курсу долара (адже препарати переважно імпортні).

«Приблизно щороку ми на мільйон закуповували онкопрепаратів самі. Частина йшла дорослій онкології, дорослій гематології і частина дитинству. Така була усталена схема. Тепер ми продовжуємо закуповувати приблизно на один мільйон в рік препаратів для онкохворих. І так само квотуємо третину (для дітей). Але зараз цих коштів вистачає на меншу кількість», — зауважила Марія Поліщук.

Тим часом, на сайті Міністерства охорони здоров`я оприлюднена інформація про те, що відомство «обговорює остаточне рішення про закупівлю ліків для онкохворих пацієнтів». І якщо рішення буде погоджене, то поставка препаратів може зайняти від 10 днів до 6 місяців.

Чекає ліків десятирічний Нікіта. Він в лікарні вже дев’ятий місяць. Його мама Крістіна розповідає, що гроші на ліки давали друзі, знайомі, однокласники, волонтери, благодійники. І допомога держави дуже необхідна. Адже вона мати чотирьох малих діток (Нікіта найстарший), окрім того сама має інвалідність з дитинства. Тому пенсії не вистачає. Рак у Нікіти виявили випадково.

«Він потрапив в реанімацію з кишковим отруєнням. Вночі ми приїхали (до лікарні), взяли аналізи і сказали, що аналізи погані. І вже зранку лікар прийшов і сказав, що у нас лейкемія четвертої стадії», — пригадала мама Нікіти.

Незважаючи на хворобу, позитиву хлопчика може позаздрити кожен. Він з захопленням розповів про свої успіхи в спорті, про медалі, про навчання і однокласників, які приходять до нього, коли вдається на вихідні потрапити додому. І як чекає літа, щоб відновити навчання.

«Спочатку було дуже тяжко. Але потім вже став звикати. І почав це витримувати», — розповів Нікіта. Вони з мамою намагаються також підтримувати інших хворих.

«Треба їм допомагати. Бо якщо ти сам знаєш, як це, коли цим хворієш, потрібно допомогти їм. Бо як не допоможеш, їм не вистачить грошей, людина може вмерти. Нам теж так допомагали, і треба іншим теж допомагати», — говорить хлопчик.

Нікіта і інші хворі діти не знають про ті тендерні розборки в міністерстві в Києві. Їм потрібні ліки. Вже і сьогодні. Мова йде про життя дітей.

Надія Вірна з Чернівців для «Громадського радіо»

 

Цей матеріал створено за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля

За підтримки

Громадське нетворк
Поділитися

Може бути цікаво

Кріоконсервація для військових: як це має працювати в Україні

Кріоконсервація для військових: як це має працювати в Україні

Російське ПЗ досі є популярним в Україні: керівниця Асоціації IT про «Ворожий софт»

Російське ПЗ досі є популярним в Україні: керівниця Асоціації IT про «Ворожий софт»

Розмінування — сфера, де пропонують дуже конкурентну зарплату — Володимир Байда

Розмінування — сфера, де пропонують дуже конкурентну зарплату — Володимир Байда

Сприйняття жінок-військових в Україні: між повагою та непорозумінням

Сприйняття жінок-військових в Україні: між повагою та непорозумінням