Вільний вибір мови освіти і релігії: як Конституція України захищає права меншин?

Чи є положення Конституції про права меншин застарілими? Відповідь на це запитання шукаємо у розмові з докторкою юридичних наук Ольгою Буткевич.

Права меншин, які гарантує основний закон України, Конституція, згадані разом з іншими правами і свободами громадян у другому розділі. Йдеться про права національних меншин і корінних народів. Хто є національними меншинами за правовим визначення, Громадському радіо пояснила докторка юридичних наук Ольга Буткевич:

«Так, як тлумачить це Європейська рамкова конвенція про захист меншин, дія конвенції поширюється на національні, етнічні, мовні, релігійні меншини і корінні народи. Це п’ять категорій меншин»

Саме в такому тлумаченні згадує меншини українська Конституція. Чи достатнім є таке тлумачення меншин і чи варто прописувати окремо права сексуальних меншин, або права людей з інвалідністю – це питання дискусійне, – говорить Ольга Буткевич.

Але як встановити приналежність людини до певної національної чи етнічної меншини, якщо в українських офіційних документах така приналежність ніяк не фіксується?

«Згідно з вимогами Європейської конвенції особа має самоідентифікуватися. Людина про це заявляє і заявляє також про свої вимоги щодо дотримання її прав як представника певної меншини», – пояснює Ольга Буткевич.

А які ж конкретно права мають представникі меншин згідно Конституції?

Наприклад, це право на освіту рідною мовою. Якщо людина вважає за необхідне навчатися мовою своєї меншини, то це її конституційне право, яке держава повинна підтримувати.

Також Конституція захищає право людини сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої. Це положення передбачає повну недискримінацію на основі релігійною вибору людини.

Багато в чому українська Конституція повторює європейський досвід, де на правах національних меншин не акцентували бос початку боялися проявів сепаратизму, а потім прагли інклюзивного підходу, – пояснює Ольга Буткевич.

Українська Конституція побудована на засадах, що права меншин – є правами індивідуального вибору кожної конкретної людини. Це також запозичено з Європейської конвенції захисту прав національних меншин.

«Для прикладу, коли розроблялася Європейська конвенція з захисту прав національних меншин, було прийнято поправку депутата Монро від Великобританії, який запропонував формулювання не «права національних меншин», а «права особи, що належить до національної меншини». Тобто чітко конвенції стоїть на індивідуальному принципі. Права меншин – не є правами громад, а правами індивідуальними кожної людини»

До певного часу такий підхід дійсно працював. Однак зараз в Україні варто було б передбачити і колективні права національних меншин і корінних народів. Так право кримськотатарського народу на своє національне представництво було б захищене законодавчо в умовах незаконного рішення так званої влади Криму про ліквідацію Меджлісу, – наводить приклад докторка юридичних наук Ольга Буткевич.

Анастасія Багаліка для Громадського радіо

За підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні