Витрати на відновлення майна має компенсувати Україна, — правозахисники

Набагато більше їх поневіряються в евакуації на випадкових малооплачуваних роботах, тому для багатьох з них зібрати гроші для придбання нового житла просто нереально. Ухвала Європейського суду може допомогти їм отримати грошову компенсацію.

Будинок мешканки селища Семенівка, міста Слов’янська Донецької області Марини Корнєвої знищили на початку липня минулого року.

Марина Корнєва: «Дом был полностью разрушен, сгорел. Сначала разбомбили частично, а потом его полностью сожгли. Как итог – там ничего не осталось. Это было единственное жилье. Оно досталось мне по наследству. А сейчас я живу в Киеве — арендую квартиру».

Тепер Марина працює у Києві адміністратором сайту та не втрачає надію на власне житло. Але як це зробити?

Марина Корнєва: «Я обратилась в Хельсинский Союз по правам человека, они обратились в Европейский суд с иском от моего имени. Они обращаются туда с иском против России. Я хотела бы, чтобы мне выплатили хоть какую-то компенсацию за то, что у меня все разрушили. Для того, чтобы купить какое-то жилье… сумма в десять тысяч евро, может, чуть больше, сказали. Примерно».

Адвокат Марини Корнєвої Юлія Науменко пояснює, що Українська Гельсінська спілка з прав людини передала скарги постраждалих від обстрілів громадян, чиє житло було зруйноване, до Європейського суду, тому що, на жаль, українська держава проблемами цих людей не займається.

Юлія Науменко: «Даже на освобожденных территориях, таких как Славянск и Краматорск, где можно было через пять дней после обстрела провести осмотр места происшествия, чтобы установить, каким снарядом стреляли, из какого места, — этого всего сделано не было. Поэтому на национальном уровне в Украине мы утверждаем, что нет эффективных средств защиты прав граждан Украины».

Питання з отриманням коштів наразі дуже складне, бо, наприклад, невідомо, хто точно має виплатити цю компенсацію, каже директор Центру стратегічних справ УГСПЛ Михайло Тарахкало.

Михайло Тарахкало: «Украинское законодательство является очень запутанным, и есть специальное законодательство, которое указывает, что Украина обязана выплачивать компенсацию за ущерб, нанесенный террористическими актами. С другой стороны все прекрасно понимают, что большое количество ущерба было нанесено в результате действий Российской Федерации. И здесь тоже стоит вопрос, что на Российскую Федерацию следует положить часть ответственности за разрушения».

Ще одна проблема — отримання належних доказів того, що житло зруйноване. Про це розповідає керівник моніторингових місій в зоні АТО луганчанин Олексій Біда.

Олексій Біда: «Населенный пункт Широкино закрыт, попасть они (місцеві мешканці — О. Ш.) туда не могут и узнают только из фотографий и отчетов ОБСЕ и новостных роликов о том, в каком состоянии их дома. Именно таким образом мы и узнаем, что с их домом. У нас был просто пакет фотографий, который мы сидели перебирали, на них они узнавали свои дома и таким образом определяли степень их разрушения».

Що ж робити, коли докази вже є? Програмний директор Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Щербатюк радить звертатися безпосередньо до приймалень Гельсінської спілки.

Максим Щербатюк: «Якщо ваш будинок зруйновано, ви можете звернутися в одну з наших приймалень, де отримаєте матеріали, які можна використати для захисту ваших прав, і консультацію, яким чином використати ці матеріали».

Які ж саме документи потрібно мати, аби скарга до Європейського суду виглядала переконливо та була прийнята до розгляду?

Юлія Науменко: «Это документы, которые удостоверяют право собственности на жилье. Если эти документы сгорели, и владелец не может их восстановить, то он должен максимально подробно описать это в жалобе, а потом восстановить эти документы при первой же возможности».

Адвокат Юлія Науменко каже, що сам процес отримання компенсацій буде досить непростим, але розпочинати варто, бо в історії є позитивні приклади.

Юлія Науменко: «Сказать, на кого будет положена ответственность мы в данный момент не можем. Сказать, насколько перспективны эти иски, мы тоже не можем, потому что в Украине такой практики нет, она будет не раньше, чем через 5-6 лет. Однако, если брать конфликты, например, в Чечне, то можно сказать, что там есть иски, которые удовлетворялись, и люди получали компенсацию за утраченное имущество».

Олег Шинкаренко, програма «Права людини» для «Громадського радіо»

Виготовлення цього матеріалу стало можливим завдяки допомозі Міністерства закордонних справ Німеччини. Викладена інформація не обов’язково відображає точку зору МЗС Німеччини