«Громадське радіо»
Вони зауважують, що прийнятий законопроект №3524 порушує принцип правової визначеності, оскільки має значну кількість норм, через які багато важливих питань буде вирішуватись на рівні закону.
«Ми розуміємо, якщо сьогодні прийняти чудовий пакет законів, то завтра можуть ухвалити погані закони. Конституція має діяти десятиліттями. Вона має містити рамку, яка не дозволяла б уряду і парламенту самостійно вирішувати, а що означає те чи інше положення Конституції», — каже голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, називаючи таку версію Конституції «пустишкою».
Також вона вказує, що переатестацію та перевірку суддів проводитимуть нереформовані органи судової влади.
«Вища рада правосуддя отримає величезний комплекс повноважень і перетвориться на такого собі монстра. Оновлення її складу буде лише у 2019 року», — каже вона, наводячи приклад ефективності роботи Вищої ради юстиції її рішення від 14 лютого 2016 року.
«Рада вважає, що суддя Окружного адміністративного суду Києва Віктор Данилишин, який заборонив Майдан 30 листопада після брутального розгону студентів, не порушив присяги і не має бути звільнений… Вона вказала, що оскільки у лютому 2014 року, за кілька тижнів до брутального розстрілу мирних мітингувальників, Вища кваліфікаційна комісія суддів відмовила у розгляді дисциплінарного провадження проти судді, то навіщо цю справу переглядати?», — каже Олександра Матвійчук.
Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко вказує, що згадка прокуратури в Конституції сакралізує цей орган, через що гальмуватимуться будь-які реформи в прокуратурі.
«Згадка прокуратури має бути викреслена із тексту Конституції, а її формування, регулювання має бути віддане на розсуд парламенту у звичайному законі. Вона має увійти в Кабінет Міністрів як будь-який інший орган виконавчої влади і виконувати функції, які визначив парламент законом», — наголошує правозахисник.
Олександра Матвійчук також вказує на звуження правового захисту через встановлення адвокатської монополії на представництво інтересів громадянина в суді.
«Людина тепер позбавляється права вибору захисника в будь-яких справах – цивільних, адміністративних. Це те саме, що зобов’яти нас купувати тільки цукерки «Рошен». Україна перша країна в світі, яка закріпила на рівні Конституції монополії цехової корпорації», — пояснює правозахисниця.
Аркадій Бущенко вважає, що монополія адвокатури підриває національну безпеку України.
«Уявіть собі, завтра монополіст піднімає ціни у тому числі в системі безоплатної правової допомоги. Тоді єдиний вихід у державі буде в сотні разів скоротити кількість людей, які зможуть отримати безоплатну правову допомогу або в сотні разів збільшити витрати державного бюджету, скоротивши інші витрати із бюджету. І це легко зробити, бо держава сама записала в Конституції, що людина має звертатись тільки до адвоката», — каже він.
Правозахисник пообіцяв, що не буде надавати ані юридичної, ані моральної підтримки жодному з депутатів, які проголосували за конституційні зміни, якщо політична сила, яка прийде згодом, почне політичні переслідування.
«Нехай їх захищає і підтримує той суд та адвокатура, які утворяться в результаті цього», — резюмує правозахисник.
За його словами, тепер адвокатура стає квазі державним органом, яким легко керувати.
«Будь-яка непокора адвокатів карається очільниками адвокатари позбавленням права на професію. А з очільниками дуже легко домовитись будь-якій владі про те, як себе мають поводити адвокати в тій чи іншій справі. І це дуже небезпечно для суспільства, бо ми можемо отримати таку адвокатуру, як в Білорусі чи інших тоталітарних країнах», — пояснює Аркадій Бущенко.
Олександра Матвійчук не дивується, чому Опозиційний блок проголосував за ці зміни до Конституції майже повним складом.
«У разі реваншу старих сил вони скористаються усіма важелями впливу, які нинішня влада приберегла для себе», — вважає правозахисниця.
Експерти називають невиправданим відкладення ратифікації Римського статуту на три року.
«Україна зобов’язалась ратифікувати статут відповідно до Угоди про асоціацію України з ЄС. Угода почала вже діяти, а держава досі не ратифіковує статут», — каже голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик. Вона додає, що держава має показати, що вона підтримує розслідування і боротьбу проти безкарності усіх злочинів, які відбуваються в країні під час збройного конфлікту.
Правозахисники платформи «Правозахисний порядок денний» наголошують, що недоліки конституційних змін перекреслюють їх переваги.
Тим часом заступник глави адміністрації президента Олексій Філатов вважає, що зміни до Конституції передбачають «деполітизацію і забезпечення незалежності судової влади».
За його словами, призначення, переведення суддів перенесено до повноважень Вищої ради правосуддя замість Вищої ради юстиції, що забезпечить політичну нейтральність членів Ради.
Крім того, перехідними положеннями передбачається, що протягом двох років президент відповідальний за переведення суддів на підставі рішення Вищої ради правосуддя, яка оновиться не пізніше 30 квітня 2019 року.
Призначення суддів безстроково також вирішується Вищою радою правосуддя, а не Верховною Радою, як це було раніше.
Також суддя не може бути притягнутий до відповідальності без згоди Вищої ради правосуддя. Але, як стверджує Олексій Філатов, нові зміни «спрощують» процедуру притягнення судді до відповідальності і обмежується суддівський імунітет».
«Не підтвердження законності джерел доходів є підставою для звільнення судді з посади», — зазначив Філатов під час представлення законопроекту в парламенті.
Микола Мирний, Центр інформації про права людини для «Громадського радіо«