Правова абетка: заочні рішення суду для ВПО

Банки стягують заборгованість з переселенців за заочними рішеннями суду. Іноді йдеться про сотні тисяч гривень. Як захиститися від зловживань, розповідають правозахисники.

Ведучі

Олег Шинкаренко

https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/01/pa_69_zaochni_rishennya_sudu_ves_podkast.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/01/pa_69_zaochni_rishennya_sudu_ves_podkast.mp3
Правова абетка: заочні рішення суду для ВПО
0:00
/
0:00

69 випуск подкасту Олега Шинкаренка та Олени Сапожнікової «Правова абетка» виходить за підтримки мережі громадських приймалень та Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини. Наш випуск із випуск із юристкою громадської приймальні Гельсінської спілки у Маріуполі Тетяною Самодерженковою присвячений такому юридичному феномену як заочне рішення суду.

Олег Шинкаренко: У приймальню Гельсінської спілки у Краматорську звертаються люди, які переїхали з тимчасово непідконтрольних Україні територій на підконтрольні, тобто так звані ВПО – внутрішньо переміщені особи. Вони розповідають про те, що чисто випадково дізналися про заочні рішення судів про стягнення з них заборгованості за споживчими кредитами після від позовів від банків. Тетяно, а що означає «чисто випадково»? Як саме вони про це дізналися? Як вони отримали взагалі ці рішення? І чи були ці кредити?

Тетяна Самодерженкова: Конечно, и в Мариуполь обращаются к нам, не только в Краматорск такие люди. Имущество людей: есть машины, квартиры и бывают моменты, когда хочет человек продать машину, идет к нотариусу и узнает, что у него все имущество арестовано. Арестовано оно по заочному решению суда. Вот так вот они случайно могут узнать.

​Олег Шинкаренко: А вони дійсно брали ці кредити?

Тетяна Самодерженкова: Да, на самом деле брали кредиты, я сейчас буду говорить о потребительских кредитах, которые через кредитную карту оформлялись и, находясь на той территории, временно выезжая, некоторые конечно используют ситуацию, которая есть, другие не используют, потому что нет возможности, может быть, погашать тот кредит, потому что нету ни работы, ни социальных выплат, приостанавливают выплаты по своим кредитным обязательствам. Суды выносили по искам банков такие заочные решения без участия людей. Сталкивались мы с таким, когда на самом деле были суммы взяты не очень большие, а по итогу через год оказывались в несколько раз больше.

Олег Шинкаренко: Що ви маєте на увазі? Там якісь проценти нараховували?

Тетяна Самодерженкова: Проценты, штрафные санкции.

Олег Шинкаренко: А ви можете озвучити, які ці були суми, і на що вони перетворилися? Про що взагалі йдеться?

Тетяна Самодерженкова: Ну, вот одно из решений, которое я могу озвучить, одно из последних: была кредитная линия в 40 тысяч гривен. На момент уже решения суда в 2015 году была сума 160 тысяч гривен к выплате.

Была кредитная линия в 40 тысяч гривен. На момент уже решения суда в 2015 году была сума 160 тысяч гривен к выплате.

Олег Шинкаренко: Це за який час вона так перетворилася?

Тетяна Самодерженкова: За год.

Олег Шинкаренко: За рік вона почетверилась.

Тетяна Самодерженкова: Да, то есть очень сильно сума увеличилась. И мы когда начинаем разбираться, уже понимаем, что банк, игнорируя требования закона про временные меры на территориях оккупированных, где банкам запрещено было взыскивать штрафные санкции и пеню, банки, используя заочное решение в иске, указывали полностью суму.

Олена Сапожнікова: Все ж таки заочне рішення суду – це в разі неявки на судове засідання відповідача. Тобто позивач у нас є банк, відповідач є особа, пенсіонер, наприклад, внутрішньо переміщена особа, і суд, який належним чином повідомив відповідача, тобто пенсіонера про те, що буде судовий розгляд, і від відповідача, від цього пенсіонера, не надійшло заяви про те, що він не може приїхати. Суд чекав, чекав і прийшов на підставі цивільно-процесуального кодексу до рішення, що можна провести розгляд без його присутності і винести заочне рішення, і я би так про банки б не казала, що вони використовують… вони використовують цивільно-процесуальний кодекс, який дає таку можливість. І більше того, тут потрібно пам’ятати, мені хотілося б людям сказати, тим, які отримують ці рішення, щоб вони фіксували дату отримання копій. Оскільки той же самий цивільно-процесуальний кодекс їм дає можливість протягом 10 днів після отримання копії такого заочного рішення оскаржити його до того ж суду, який його виніс. І це потрібно пам’ятати і робити.

Олег Шинкаренко: Мені здається, оскаржити таке рішення дуже просто, бо в жодного банку немає офіційних відсотків по кредитам по 400% на рік.

Олена Сапожнікова: Олеже, здається, що дуже просто, але якщо ти пропустиш строк і з формальних причин не поставиш відмітки на копії, не зможеш довести, що пройшло 10 днів, що ти от отримав і розгляду може не бути.

Тетяна Самодерженкова: На самом деле, условия гражданского процессуального кодекса прописаны четко, что суд должен проверить факт того, что человек был уведомлен должным образом.

Олена Сапожнікова: Ось це дуже цікавий момент. Що значить «належним чином повідомлений»? Як це має бути?

Тетяна Самодерженкова: Да, тем более подаются банкам во всех тех случаях, которые к нам обращались к лицам, которым место проживания указывается в самом иске, это неподконтрольные территории. То есть я так понимаю, что «належним чином» некоим образом не было возможности уведомить.

Олена Сапожнікова: А дивіться, належним чином, це коли повістку суд мав направити цій особі, і якщо не може встановити місце перебування або там, наприклад, пошта не працює, то у нас же ж ще діє постанова 52 Кабінету Міністрів України від 25 січня 2006 року «Про призначення зазначеного порядку визначеного друкованого засобу масової інформації, в якому розміщується оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб свідків, місце фактичного перебування, проживання яких не відоме». Що це за порядок? І чи працює він?

Тетяна Самодерженкова: Мы тоже опять же обсуждали эту тему на конференции касательно публикации в «Урядовом курьере» этой информации, что это выходит в бОльшую сумму на самом деле судам, и не всегда это эффективно, потому что нет возможности на неподконтрольной территории прочитать эту газету.

Олена Сапожнікова: Чому большую суму? «Урядовий кур’єр» за це гроші бере?

Тетяна Самодерженкова: Да, за плату.

Олена Сапожнікова: А скільки?

Тетяна Самодерженкова: Я вот вчера узнала об этом, не буду говорить, об эффективности мы вчера обсуждали, эффективность…

Олег Шинкаренко: Ясно, ніхто не читає «Урядового кур’єра», тим більше на непідконтрольній території.

Олена Сапожнікова: Цей порядок потрібно читати уважніше. Там от зазначається, що «Урядовий кур’єр» це є друкований засіб масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження. А вони ще кажуть, що має бути опубліковано в загальному, в друкованому засобі місцевого розповсюдження за останнім відомим місцем проживання і перебування на території України. Тобто і тут потрібно звернути увагу, що ось ця от публікація має бути і в загальнодержавному і в місцевому. Часто суди відмовляють і виносять заочні рішення і кажуть, що от ми подали оголошення в місцевій газеті, що начебто він перебував в якомусь то місті Алчевськ, наприклад, чи ще десь, а в загальнодержавному не опублікували, і є великі у вас шанси в апеляції виграти цю справу, оскільки це неправомірно.

Тетяна Самодерженкова: Мы в наших этих ситуациях пытаемся обратить внимание не на «неналежність повідомлення» все-таки, а на то, что у нас есть доказательства к тому, кто подал к нам иск, то есть к банку. Мы говорим о том, что неправомерно были насчитаны пеня и штрафные санкции.

Мы говорим о том, что неправомерно были насчитаны пеня и штрафные санкции.

Олег Шинкаренко: Ось це саме те, про що я вас хотів спитати, що дійсно в якихось правилах або умовах, або в якихось банківських ліцензіях прописані такі скажені відсотки? Я думаю, що це просто було зі стелі взяте.

Тетяна Самодерженкова: На самом деле, когда уже начинаешь разбирать конкретный кредитный договор, там есть скрытые штрафные санкции. Мы вот по иску видим, что в основном это проценты за пользование, а штрафная сума это гривен 200, 1000, незначительная по сравнению со всей основной сумой. Но когда открываешь сам договор, если говорить о «Приватбанке» там есть, люди подписывают согласие, карточку такую, заявление о присоединении к условиям. И вот сам договор я смотрела с 2014 года, он значительно увеличился, он от 700 страниц стал до 1500 тысячи, прописано каждое движение. При этом, на каждое первое число нового года он меняется. В этом договоре четко прописана обязанность человека приходить за выписками, отслеживать как меняется тариф и в случаи если тариф поменялся, то в течение 30 дней ему дается право на внесение каких-то либо изменений или претензий к банку. Фактически конечно никто этого не делает. И там скрыты проценты и штрафные санкции в этом самом договоре. То есть это 5% за невыплату, которая не указывается нигде в расчетах за несвоевременную оплату кредитных средств, 5% от всей суммы задолженности на судебный сбор изначально уже заложено. Поэтому мы предлагаем отменить заочное решение, потому что у человека потом есть возможность в суде затребовать фактически расчет его кредитной задолженности. То есть тело кредита, проценты, скрытые проценты и есть возможность значительно уменьшить ту сумму, которую банк выставляет.

Олег Шинкаренко: А коли вже ідеться про те, що потрібно ці гроші виплачувати, то наскільки вам вдавалося зменшити цю суму?

Тетяна Самодерженкова: Вот в последний раз банк к нам сам вышел. Я говорю про эти 40 тысяч долга. На 2015 год это было уже 160 тысяч, на сегодняшний день это около миллиона, и банк готов нам простить 800 тысяч, те, которые мы там понимаем, пеня, штрафные санкции, в случае того, если мы срочно выплатим 200 тысяч.

Олег Шинкаренко: Тобто так можна затребувати і вимагати 100 мільйонів, пробачити 99 мільйонів 700 тисяч і отримати 300 тисяч замість 40.

Тетяна Самодерженкова: Да, то есть 200 тысяч, но вот на сегодняшний момент опять в 2014 году увеличивается сума тела кредита по выписке, которую дал банк, увеличивается с мая 2014 года по октябрь 2014 года, когда официально Приватбанк уже в июле приостановил работу в Донецке. После этого времени тело кредита по выписке у человека увеличилось. То есть нам надо требовать у банка достоверные данные для того, чтобы максимально можно было снизить штрафы.

Олег Шинкаренко: Скажіть Тетяно, зараз це все в процесі. Вам не вдалося досягти якоїсь домовленості?

Тетяна Самодерженкова: Мы пока в процессе, но я хочу просто объяснить людям, что у нас у каждого есть ситуации разные. Люди брали эти кредитные средства, я никоим образом не призываю их не возвращать, просто у каждого разного разные ситуации, и есть возможность уменьшить оплату и растянуть ее на немножечко другой срок. Для этого просто надо понимать, если есть заочно решение, то отменить его и идти через наши приёмные, опять же мы оказываем такую правовую помощь людям и в составлении документов и на отмену заочного решения, в составлении возражения на иск банка, и на востребование доказательств банка, чтобы значительно уменьшить те оплаты которые банк представляет.

Олег Шинкаренко: Скажіть, а це стосується лише Приватбанку, чи всі інші банки так само поводяться?

Тетяна Самодерженкова: Нет, в основном это касается конечно кредитных карточек.

Олег Шинкаренко: Приватбанку?

Тетяна Самодерженкова: Приватбанка.

Олег Шинкаренко: А інші банки – вони так само поводяться як Приватбанк?

Тетяна Самодерженкова: Я не могу сказать. За все время работы приемной только по Приватбанку к нам обращались.

Олена Сапожнікова: Скажіть, будь ласка, де розташована ваша приймальня, і як можна до вас звернутися?

Тетяна Самодерженкова: Город Мариуполь, проспект Лунина 21, офис 2 и по телефону 067 621 00 12. Прием у нас с 9:00 до 18:00, каждый день, кроме выходных, без перерыва.

Олена Сапожнікова: Безкоштовно?

Тетяна Самодерженкова: Безкоштовно, да.

Суд, наприклад, над Віктором Януковичем не може вважатися заочним, адже на процесі присутній його представник – адвокат.

Олег Шинкаренко: До речі, я би ще хотів трішки торкнутися заочного провадження в цивільних справах. Виявляться, ця практика досить-таки недавно з’явилася відносно в Україні. Отже заочне провадження у цивільних справах широко застосовується у різних правових системах світу у зв’язку з необхідністю забезпечувати ефективність та своєчасність цивільного судочинства. Заочне провадження, відповідно до цивільного процесуального кодексу, є особливим порядком розгляду та вирішення цивільної справи за відсутності відповідача належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або зазначені ним причини визнані неповажними, та якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи з ухваленням заочного рішення. Інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію рекомендації Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок. Зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинство більш ефективно.

У 2006 році місцеві суди відповідно до цивільно-процесуального кодексу ухвалили 133 тисячі заочних рішень, що становить 16,3% від загальної кількості справ позовного провадження.

Згідно з даними Державної судової адміністрації України у 2006 році місцеві суди відповідно до цивільно-процесуального кодексу ухвалили 133 тисячі заочних рішень, що становить 16, 3% від загальної кількості справ позовного провадження. Просто дуже багато рішень насправді ухвалюються заочно ще з тих часів. По регіонах України кількість та питома вага ухвалених заочних рішень є нерівномірними. Найбільший відсоток заочних рішень було ухвалено тоді місцевими судами Севастополя (32% від цих рішень), а також областей Івано-Франківської – 26%, Харківської – 26%, Донецької – 22%, Луганської – 19%, Львівської – 18% і найменше було ухвалено в судах Вінницької, Запорізької, Житомирської, Рівненької та Хмельницької областей. Там у всіх судах – менше 10%. Необхідною умовою для заочного провадження є неявка відповідача на судове засідання. Неявка відповідача є його фактична відсутність у залі судового засідання при розгляді справи по суті. При цьому необхідно врахувати, що неявкою відповідача є його особиста відсутність і також відсутність його представника. Це означає, що суд наприклад над Віктором Януковичем не може вважатися заочним, адже на процесі присутній його представник адвокат.

Олена Сапожнікова: Зачекай Олеже, ти от щойно говорив про цивільний процес, а тут одразу перейшов до Януковича, я так розумію ти вже хочеш сказати про кримінальне провадження?

Олег Шинкаренко: Так. От цікаво, в кримінальному провадженні можливі заочні вироки?

Олена Сапожнікова: Є, є заочні рішення, і кримінально-процесуальний кодекс це передбачає. Це у 2014 році було, я думаю, що більш як політичне рішення, і всім зрозуміло, для чого введено. Так, часом наше законодавство змінюється політичною волею більше аніж юридичною. І от там було введене таке спеціальне досудове розслідування. Був введений такий термін «in absentia», тобто без присутності. Розгляд, не тільки судовий, а в кримінальному процесі – це й досудове провадження, коли потрібно провести розслідування. І от тоді було передбачено, в випадках якщо особа перебуває поза межами України. Коли ж в 2014 році цього було достатньо, в 2015 році прийшли до думки, що недостатньо, щоб тільки поза межами України. І це поширилося на територію антитерористичної операції, і формулювання змінилося. Там було вже тепер зазначено, що якщо особа оголошена у міждержавний та/або міжнародний розшук. І в кримінальному процесуальному кодексі було надано перелік статей. Якщо вчиняються кримінальні правопорушення саме за цими статтями, то тільки тоді може провадитися ось це спеціальне досудове розслідування, спеціальний судовий розгляд і навіть винесене заочне таке судове рішення або вирок. І там от якраз статті є: диверсія, шпигунство, екоцид, геноцид, найманство, дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу, на захоплення державної влади, посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи постійного ладу. І так далі: близько 50 статей Кримінального кодексу України. І ці от провадження, я думаю, що ти не тільки Януковича, а ти зможеш ще назвати якусь історію, яка відома всім.

Олег Шинкаренко: Дійсно, буде дивно чекати від якогось Мотороли чи Захарченка, що він за викликом з’явиться у суд, щоб розглядати кримінальну справу проти нього. Так що це нововведення було цілком логічним.

Олена Сапожнікова: Але чомусь воно видозмінювалося більше з політичних міркувань. І дивним виглядає те, що стаття 602 Кодексу визначає, що не підлягають виконанню в Україні вироки судів іноземних держав, ухвалені заочно, in absentia, тобто без участі особи під час кримінального провадження, окрім випадків, коли засудженій особі було вручено копію вироку і надано можливість її оскаржити. Тобто, якщо ми хочемо когось покарати, то ми можемо це робити заочно, якщо ж в іншій, сусідній державі було таке покарання, то ми ці вироки виконуємо, тільки за певної умови, якщо цій особі дали цю копію вироку і ще й була можливість його оскаржити. Якийсь подвійний стандарт.

Олег Шинкаренко: Я думаю, це стосується тих вироків і судових процесів, які зараз відбуваються в Росії стосовно українських політиків. Там Арсенія Яценюка визнали терористом, чеченським бойовиком. І також судові процеси та вироки, які відбуваються стосовно очільників української армії. Там, здається, був засуджений наш міністр оборони та ще хтось із генералів. Звісно, ми не можемо визнавати ці вироки і не можемо визнавати легітимними ці судові процеси, які є чисто політичними забаганками московського керівництва.

Олена Сапожнікова: Тетяно, а як ви думаєте, журналіст може так гарно сказати, а як адвокат скаже? Цивільні процеси ми озвучили, а кримінальні?

Тетяна Самодерженкова: Должен быть везде в любом процессуальном кодексе принцип состязательности. Иначе у человека нету возможности хоть что-то ответить на те обвинения, которые есть. И опять же, статья, которая в нашем Уголовном кодексе говорит, о том что мы не признаем заочные решения, при условии, да, она должна быть одинаковой. Я думаю, что мы идем к тому, что мы заочно осуждаем, да, выносим приговоры, то мы должны тогда принимать заочные решения и от других стран.

Олег Шинкаренко: То ви тоді виступаєте за те, щоб ми прийняли всі ці російські фейкові судові рішення?

Тетяна Самодерженкова: Нет, я не выступаю за это, я говорю о том, что наши заочные решения не всегда…

Олена Сапожнікова: Ви маєте на увазі, що тоді нам не потрібно заочні рішення виносити, так?

Тетяна Самодерженкова: Да, я думаю, что на сегодняшний момент, к чему они приведут, при сегодняшних Минских договоренностях, при той полной амнистии, которая должна быть, я думаю, что это политический вопрос, который у нас вносился на протяжении антитеррористической операции.

Олег Шинкаренко: Для покращення власного становища банки користуються важким та невизначеним становищем внутрішньо переміщених осіб. Для того щоб не виплачувати зайві кошти через неадекватне рішення суду, прийняте навіть без вашої участі, вам потрібно знати свої права та вміти запобігати подібним випадкам. Те ж саме стосується і кримінального судочинства. Я думаю, що має бути певна узгодженість між тим, як ми самі проводимо судові процеси із заочною участю або in absentia, як то кажуть «без участі підсудного», або як ми не визнаємо ті самі судові процеси, які відбуваються на території іноземних держав.