Чому ніхто не може оволодіти здібностями супергероїв? Це дотепно пояснює Деніел Еверт у книзі «Походження мови»

Існує великий сегмент людей, який вважає, що культура й витрачання на неї грошей та інших ресурсів – безглузда справа. Однак людський мозок, як і людська культура та мова, – результат еволюції. І якщо ми говоримо, послуговуємося символами і створюємо мистецтво, отже, це потрібно для нашого виживання. Саме це популярно й дотепно розповідає лінгвіст Деніел Еверт у книзі «Походження мови».

Ведучі

Тетяна Петренко

Чому ніхто не може оволодіти здібностями супергероїв? Це дотепно пояснює Деніел Еверт у книзі «Походження мови»
https://static.hromadske.radio/2020/01/hr-prochytannia_153.mp3
https://static.hromadske.radio/2020/01/hr-prochytannia_153.mp3
Чому ніхто не може оволодіти здібностями супергероїв? Це дотепно пояснює Деніел Еверт у книзі «Походження мови»
0:00
/
0:00

Пан Еверт активно заперечує популярне порівняння мозку з комп’ютером, а також ідею спонтанного виникнення мови в результаті якоїсь однієї мутації. Річ у тім, що в людському організмі немає нічого призначеного для мови. Всі ті частини нашого тіла, які ми використовуємо для мовлення, початково створювалися для інших потреб. І знадобилася не одна мутація і не одна обставина для того, щоб мова утворилася і стала саме такою, як сьогодні.

Скажімо, людський мозок став розумнішим тоді, коли наші кишки зменшилися. Тобто щоб на мозок пішло більше енергії і він виконував більше роботи, потрібно зменшити витрати на інші системи. Зрештою, мозок з’їдає чверть всіх денних енерговитрат організму.

До речі, це означає, що всі фільми, де люди одержують суперздібності, дещо прибріхують. Щоб отримати соколиний зір чи надприродний нюх, потрібно відмовитись від чогось. З погляду еволюції й розподілу ресурсів в організмі нелогічно мати і суперзір, і наш потужний мозок. Тож ніхто із нас не стане Пітером Паркером, який і по по-стелі повзає, і гарно в науках розбирається, і ще й почуттям гумору причаровує.

А що стосується культури, вона слугує для порозуміння й спілкування, яке потрібне нашому виду для виживання. Скажімо, ми знаємо, що коли людина перед вхідними дверима порпається в кишенях, вона шукає ключі. Але ми це знаємо з нашого культурного досвіду, а не тому, що це саме собою зрозуміло.

Носіння корони – це символічна мовна одиниця, яка позначає статус особи. Так само, як пояснює Еверт, сучасне носіння брендових речей є аналогічною дією. Це повідомлення. Однак недостатньо просто начепити на себе корону, як недостатньо повсюди світити айфоном. Такі символи перебувають у спорідненості і випливають з культури.

Ці та інші біологічні, лінгвістичні й антропологічні цікавинки про наш мозок і мовлення читайте в книзі Деніела Еверта «Походження мови», яку переклали у видавництві «Наш Формат».