Жив собі граф Горгій, похмурий фанатичний шанувальник полювання. І жив він не сам, як більшість казкових похмурих постатей, а з дружиною й сином Віром. Якось граф вполював дивовижного звіра, залізного вовка. Та замість того щоб показати цю трофейну тварину своїм численним гостям, граф застає поруч з порожньо кліткою вовка свого сина. Граф лютує й наказує послати Віра на вірну смерть. Тільки потрапивши до лісових хащів Вір, як і його казкові попередники, не помирає, а потрапляє до іншого багатого маєтку, де мешкає причина всіх його нещасть, викрадачка залізного вовка.
А далі, окрім казкових випробувань і митарств у чужому для себе світі в нетиповій ролі, ми маємо в повісті Лущевської історію про домашнє насилля. Річ у тім, що Вір часами згадує, що його батько не завжди був таким суворим і грізним. Колись він був просто хорошим люблячим татком. Але щось у ньому змінилось. І за цією зміною завуальовано можна відчитати дещо знайоме з реального життя. Скажімо, батьків, які з часом припиняють розлучатися з чаркою. Чи батьків, які чинять насилля над своїми дітьми й знущаються зі своїх дружин. Це травмує, але не віднімає гарних спогадів і почуттів до кривдника. Так само Вір не тримає на батька зла, але переживає у своїх далеких пригодах складні емоції.
Ось так сучасна літературна казка може ненав’язливо працювати з проблемою домашнього насилля. А прочитати історію Віра й дізнатися, які пригоди й випробування чекали на нього далеко від дому, можна в книзі Оксани Лущевської «Залізний вовк» від Видавництва Старого Лева.
0