Пригоди хорватського Фауста в романі «Астарот» Іво Брешана

Одна з літературних розмов на тему природи зла в подіях ХХ століття.

Ведучі

Тетяна Петренко

Пригоди хорватського Фауста в романі «Астарот» Іво Брешана
https://static.hromadske.radio/2018/07/hr-prochytannia-35.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/07/hr-prochytannia-35.mp3
Пригоди хорватського Фауста в романі «Астарот» Іво Брешана
0:00
/
0:00

Зазвичай угоду з дияволом ніхто не укладає знічев’я. У «Фаусті» Ґете, «Докторі Фаустусі» Манна та навіть у «Майстрі на Маргариті» Булгакова для цього рішення були вагомі причини, а свій підпис ставила непересічна особистість. Але часи змінюються, і диявол змінюється теж. І вже в сучасному романі хорватського письменника Іво Брешана «Астарот» це правило не працює. Його диявол не такий вибагливий і охоче підписує угоди з усіма, хто нерозважливо на це погоджується.

За сюжетом роману «Астарот» юний Мартін Борас їде назустріч новому життю до Загреба. І коли до нього підсідає типовий диявол, спокушаючи юнака успішним і безхмарним життям, Борас без жодних сумнівів підписує з ним угоду. Далі перед нами стрімко розгортається це саме обіцяне успішне життя, яке, однак, є тільки вступом до подій роману. Основна його частина – це, власне, зворотний бік угоди й довічне служіння дияволу та силам зла. Після смерті Борас стає знаряддям в руках диявола на ім’я Астарот. Робота під керівництвом сил зла передбачає запозичати тіла різних людей, а місія героя роману, як і в інших численних слуг Астарота, – виконувати накази свого пана, тобто вбивати без роздумів, влаштовувати війни, розпалювати ненависть. Здавалося б, ніщо не заважає герою чинити опір. Але диявол потурбувався про це. Опиратися злу боляче й неприємно, а слухатись наказів Астарота та влаштовувати міжетнічні ворожнечі, навпаки, – цілком природне заняття. Тож у якийсь момент Борас цілком віддається волі Астарота і припиняє задумуватися над тим, кого й за що він вбиває, втрачає будь-яке співчуття до всіх своїх жертв, серед яких у якийсь момент опиняються навіть діти.

«Астарот» Іво Брешана – це одна з літературних розмов на тему природи зла в подіях ХХ століття. Чи правда воно демонічне й одноосібне? Чи все ж механічне й банальне. У цьому романі зачіпається одна із провідних тем ХХ століття: як непогана людина стає втіленням зла й безжальним вбивцею. І для роздумів на цю тему Іво Брешан розповідає про події у колишній Югославії, а також трошки зачіпає ситуацію в Ізраїлі.

Тож про природу зла, а також про те, чим закінчиться шлях хорватського Фауста Мартіна Бораса читайте в романі «Астарот» Іво Брешана, який переклали у видавництві «Комора».