Скандали повоєнного літературного світу через призму бачення секретарки можна підгледіти у романі Марини Гримич «Клавка»

Це книжка про життя в письменницькому будинку «Роліті», про Пленум письменників і всі закулісні інтриги повоєнного літ.середовища. За цим великим славетним світом, наче у шпаринку, підглядає секретарка спілки письменників, Клавка. Вона – маленький гвинтик у системі, невидимка, яка, однак, багато що бачить, знає і може. Саме Клавка та інші дівчата-друкарки вичищають мовлення письменників від русизмів та інших каверзних помилок. Бережуть їхню граматичну честь, так би мовити. І саме Клавка має доступ до паперів із секретними доленосними позначками на берегах. До того ж як часта гостя в Роліті дівчина знає, що їдять, як відпочивають, коли напиваються і з ким сваряться світила радянської літератури. Чи варто казати, що побут в Роліті є не лише кумедним, а й загрозливим. Все, що ти скажеш у себе на кухні, може обернутися проти тебе на письменницькому пленумі. За тобою стежить не просто великий брат. За тобою стежать геть усі сусіди, готові принагідно використати зібрану інформацію проти тебе.

Але роман Марини Гримич – не стільки про Пленум, який громив Яновського з Рильським, скільки про плітки, інтриги й пікантні моменти особистого життя самої Клавки. Вінтажна обкладинка цієї книжки дуже вдало підкреслює характер героїні. Яким би серйозним не було велике літературне життя, а секретарка думає про власні любовні пригоди. Адже дівчина вагається між почуттями до письменника та перспективою стосунків із завідувачем відділу пропаганди. Тож Клавка, як і весь український літпроцес, розривається між мистецьким й ідеологічним вогнями. Тобто тим, що обирає серце, і тим, до чого схиляється здоровий глузд.

Отак з позиції непомітної сірої мишки розкриваються гучні скандали повоєнного літературного світу. А попіддивлятися за письменниками і їхніми слабкостями можна в романі Марини Гримич «Клавка» від видавництва «Нора-друк».