Якось до Сірка на Січ приїжджає таємничий юнак із не менш таємничим супроводом козаків-характерників. Виявляється, що цей юнак – син царя Олексія Михайловича, Симеон, якого довгий час усі вважали мертвим. У дитинстві із цим царевичем трапилася дивовижна, майже казкова, оказія. Його наказали вбити, але знайшлися добрі люди, які пошкодували малого, відвезли якнайдалі від Москви й виховали гарною людиною. Він виростає не поганим москалем, який жадає влади, а смиренним козаком. І тепер юний царевич хоче посісти своє законне місце. Звичайно, не без допомоги козаків.
Дивина та й годі, думають козаки! Мало того що юний царевич сам зі щирими обіймами приходить на Січ, так він іще й говорить українською і поводиться як свій хлопець. А варто зауважити, що діється це все в такий непевний час, що різноманітних лжецаревичів навкруги ходить багацько. Та як не повірити в істинну царську кров такого козакофіла? Тим паче, що на його тілі є справжній царський знак.
І от поки козаки слухають цікаву історію поневірянь юного царевича і планують його повернення в Москву, вони віддаються мріям про майбутню плідну протекцію козакофільського правителя. А разом із ними цим мріям віддаються і читачі. Книжка тим часом розгортає панораму таємного життя й навчання характерників. Це особливі козаки, які живуть у цілковитій злагоді з природою і є таємною рушійною силою усіх січових перемог. Характерники – це своєрідні козацькі масони. Вони невидимі, але вони тримають рівновагу світу і його справедливість на своїх плечах.
І прочитати, чим закінчиться історія царевича Симеона і поринути в атмосферу Січі, цієї української Атлантиди, можна в романі Василя Шкляра «Характерник» від видавництва «Клуб Сімейного Дозвілля».
0