Важкі стосунки між дочкою й матір’ю і клонування людей у романі «Світлокопія» Шарлотте Кернер

Тема клонування людей цікавить письменників і дає їм підстави порушувати різноманітні етичні й психологічні питання. Чи мріють андроїди про електричних овець? Або чи можемо ми вирощувати клонів на органи, як це відбувається в романі Кадзуо Ішіґуро «Не відпускай мене»? Проте фантастика залишається фантастикою, а згадані романи порушують багато інших не менш важливих для нас проблем і питань.

І серед творів на тему клонування людей можна згадати молодіжний роман «Світлокопія» Шарлотте Кернер.

Іріс була геніальною піаністкою й композиторкою, а також достатньо самозакоханою жінкою, щоб у момент, коли їй діагностували невиліковну хворобу, вона злякалася своєї минущості й забажала створити свою копію і клонувала себе. Так з’явилася Сірі, дівчинка, чиє життя було визначене наперед її матір’ю. Проте виношуючи ідею забезпечити собі безсмертя, Іріс не думала, що її клон може не стати зразковою копією і що в клонів бувають власні думки й почуття. А якщо випустити, що Сірі – клон, її життя мало чим відрізняється від багатьох інших доль дітей, батьки яких наперед для них визначили обставини життя та професію. Тож перед нами текст про лагідну батьківську тиранію, проблему, актуальну для багатьох підлітків та джерело довгих годин розмов із психоаналітиками в майбутньому.

Насправді, Сірі переживає типові дитячі проблеми. Ось вона будь-що прагне любові своєї матері й хоче бути такою, якою її бачить Іріс. І задовольнити матір досить просто – та прагне, щоб Сірі ставала вправною піаністкою, проводила все своє дозвілля за роялем і не вешталася із сусідським хлопчиком. Ну і, звісно, щоб не стукала в зачинені двері своєї геніальної матері, коли та пише музику. От тільки дорослішаючи, а особливо стаючи підліткою, Сірі починає свій великий бунт. Вона більше не хоче бути копією матері й прагне знайти себе. Вона не хоче бути тінню великої піаністки, копією, що ніколи не буде кращою за оригінал. Дівчині треба знайти власний шлях, що виявляється не так вже й просто, надто тісно Сірі сплетена зі своєю матір’ю.

Тож про важкі стосунки між дочкою й матір’ю читайте в підлітковому романі «Світлокопія» Шарлотте Кернер, перекладеному у «Видавництві Старого Лева».