Відчуття старіння в романі Фредеріка Бакмана «Чоловік на ім'я Уве»

Роман «Чоловік на ім’я Уве» смішна, іронічна, зворушлива та мудра історія про людей, які через ті чи інші причини стали непотрібні суспільству. Твір про щоденну мужність жити і бути собою

Ведучі

Тетяна Петренко

Відчуття старіння в романі Фредеріка Бакмана «Чоловік на ім'я Уве»
https://static.hromadske.radio/2018/07/hr-prochytannia-48.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/07/hr-prochytannia-48.mp3
Відчуття старіння в романі Фредеріка Бакмана «Чоловік на ім'я Уве»
0:00
/
0:00

«Чоловік на ім'я Уве» Фредерік Бакман «Книголав».

Старість буває різною. Ще якихось кількасот років тому «старий» казали на 30-річних чоловіків і жінок. Напевно, не потрібно нагадувати, що старою дівою можна було опинитися заледве в 20 років. Тож на тему осмислення цього періоду життя було написано не аж так багато відомих книжок. Але за попередніх півстоліття ситуація сильно змінилася. Можна згадати про книжки Айріс Мердок, Маргарет Етвуд, Елізабет Страут та інших письменників і письменниць. Серед книжок на тему старіння опиняється і «Чоловік на ім’я Уве» популярного шведського письменника Фредеріка Бакмана.

Уве – це нестерпний стариган, який підстерігає своїх сусідів, щоб сваритися з ними. Він принципово не вмикає опалення вдома, щоб не платити зайвого, і не ходить в гості до інших сусідів. Це дуже практичний і педантичний чоловік, до того ж Уве чітко для себе з’ясував, що йому більше немає потреби жити. Річ у тім, що нещодавно в нього померла дружина, а на роботі йому наполегливо запропонували піти на пенсію. Тож щоб не марнувати життя логічним кроком для Уве стає ідея вкоротити собі віку. Щоправда, найдивовижніші обставини й люди навколо постійно стають на шляху в чоловіка і не дають йому змоги здійснити задумане. Їм постійно щось потрібно від Уве! Тож ми спостерігаємо парадокс: старий більше не чіпляється за життя, зате життя починає чіплятись за Уве й демонструвати чоловіку, як сильно він потрібен цьому світові.

А ще старечий щоденний побут Уве переривається вставками з його попереднього життя. І замість надокучливого старого з’являється портрет нещасної людини, що під кінець життя втратила свій основний життєвий орієнтир, свою дружину. Тож читачі книжки «Чоловік на ім’я Уве» отримають зворушливу історію про непросте життя одного дуже хорошого чоловіка. А що цей самий чоловік на старості років дуже неприязно поводиться й грубо говорить із сусідами, то на це є безліч причин, які роман Бакмана і розкриє.

Чи знайде Уве новий сенс для свого існування і якою є панорама старого самотнього життя читайте в романі шведського письменника Фредріка Бакмана, який переклали у видавництві «Книголав».