Життя як мистецька практика в автобіографії Марини Абрамович
Це розповідь про життя найбільш знаної художниці, сповнена страху, болю, виснаження, небезпеки та безкомпромісного прагнення розширювати межі емоційних і духовних досвідів
Мистецтво – це не лише красиві картинки, репродукції яких ми купуємо в сувенірній крамничці після відвідин музею. Для новітнього мистецтва придатні будь-які матеріали і будь-які засоби. Зокрема його об’єктом може стати тіло митця. І вихід мистецтва за межі полотен пов’язаний із появою перформансу. А найвідомішою перформатисткою світу сьогодні є сербка Марина Абрамович.
Як вона дійшла до цього виду мистецтва і яким було її життя жінка розповідає в автобіографічній книзі «Пройти крізь стіни».
Багато відповідей на питання, як Абрамович взялася твори саме в такий спосіб, дають обставини її дитинства і молодості. Деспотична матір, яка ніколи не показувала свою слабкість, а натомість завдавала багато і фізичного,і психологічного болю дочці. Гра в російську рулетку пістолетом батьків у підлітковому віці. Та й загалом життя у повоєнній Югославії, де цінувалося офіційне нудне мистецтво. Здається, що Марина Абрамович жила в межах перформансу ще до того, як відкрила для себе це мистецтво.
Крім того Абрамович дуже цікавилася архаїчними практиками, життям туземців і сприйняттям світу за межами західної цивілізації. Цей протилежний до європейського спосіб мислити й жити багато що відкрив мисткині. Усі перформанси ставали для неї осмисленням, ритуалом і потужним досвідом, про деталі якого можна дізнатися з цієї автобіографії. Власне, сприймати цю книжку як коментар і доповнення до розуміння творчої спадщини Марини Абрамович буде дуже правильним кроком.
Тож одне важливе повідомлення, яке можна винести з книжки «Пройти крізь стіни» – це те, що життя є простором для експерименту й мистецтва. Зрештою, життя в межах цивілізації є штучним, чимось геть відмінним від нашої біологічної природи. А штучна надбудова над життям – це і є мистецтво.
До речі, якщо вірити цій книзі, Абрамович, відчуваючи кризу, втому чи якісь інші життєві проблеми, зривалася й вирушала на місяць кудись до Індії, де її час минав у тривалій медитації та відмові від їжі й спілкування. Про це потужне перезавантаження для тіла та джерело натхнення для мисткині, певно, варто пам’ятати кожному. Навіть найбільші трудоголіки вміють влаштовувати собі гарну та плідну відпустку.
А про те, що таке перформанс і яким було життя однієї з найвидатніших перформатисток сучасності читайте в книзі «Пройти крізь стіни» Марини Абрамович, яку переклали у видавництві ArtHuss.