philanthropy.ru
На Буковині під час новорічних свят молода мати втопила свою 9-місячну доньку. Пояснення жінки таке: свекруха постійно звинувачувала в тому, що дитина не від її сина. У цьому випадку насильство в сім’ї, як психологічне, так і фізичне, переросло у позбавлення життя немовляти. У більшості випадків — це психологічний тиск, побої. Тільки з початку 2016 року поліція Чернівецької області зафіксувала більше 240 випадків насильства в сім’ї.
Заступник начальника управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області Юрій Телегуз розповів, що найбільш поширеним на Буковині є фізичне домашнє насильство.
«Протягом 2015 року зареєстровано 3581 випадок насильства в сім’ї, з яких у 3496 випадків відносно осіб, які вчинили насильство в сім’ї, складено протоколи про адміністративне правопорушення. У 2152 випадках правопорушникам винесено офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї. Окрім того в 1242 випадках правопорушники притягнуті до адміністративної відповідальності повторно протягом року», — зауважив Юрій Телегуз.
Поліцейський додав, що в селах такі випадки переважно фіксують в зимовий час. Тоді, коли люди перебувають вдома, без роботи, коли є проблеми з грошима. У місті — під час вихідних, святкових днів.
Поліцейський вважає проривом в боротьбі з насильством в сім’ї зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення.
Адміністративний штраф за вчинення насильства в сім’ї складав 51 грн. Тепер штраф відмінили. Є адмінарешт (до 15 діб) або громадські роботи (до 60 годин).
«Законодавець забрав такий вид покарання як штраф. Позитив полягає в тому, що коли був штраф, кривдник повертався після засідання суду в сім’ю, брав звідти гроші і фактично за рахунок постраждалих розраховувався за своє адміністративне правопорушення», — зауважив поліцейський.
Наразі є два види покарання за вчинення насильства в сім’ї: адміністративний арешт і громадські роботи. Щодо 10% насильників судом вже винесено рішення про застосування адміністративного арешту. Також порушників скеровують на проходження корекційної програми.
Цікавим є факт, що на сьогодні кожен десятий правопорушник у випадку насильства в сім’ї — жінка.
Хоча цей показник може бути й більшим. Як зауважив директор Чернівецького обласного центру соціально-психологічної допомоги Анатолій Хомік, насильство в сім’ї помилково прийнято пов’язувати виключно з чоловіками.
Кожен десятий випадок — це домашнє насильство зі сторони жінки.
«На загал прийнято, що чоловіки зазвичай вчиняють насилля щодо сім’ї. Я можу зараз запитати будь-якого чоловіка, чи завжди він, коли по відношенню до нього вчиняють насилля в сім’ї, викличе поліцію? Чи завжди він буде просити про допомогу? Зазвичай ні один з чоловіків до своєї дружини не викликає міліцію», — розповів Анатолій Хомік.
Жінки вчиняють насильство стосовно дітей, рідних, чоловіка. Але до жінок поліцію викликають не чоловіки, а родичі, сусіди. Хоча по допомогу повинні звертатись і чоловіки. Адже бувають випадки, коли починається психологічне насильство зі сторони жінки щодо чоловіка, який потім він б’є жінку.
На жаль, як зауважив Анатолій Хомік, останнім часом виклики правоохоронців використовують також для того, щоб людину тримати під контролем, маніпулювати. Тому дуже важливо ідентифікувати насильника і жертву, зрозуміти природу конфлікту.
В обласному центрі жертви насильства сім’ї можуть знайти тимчасовий притулок, перебувати на денному стаціонарі, отримати допомогу кваліфікованих психологів тощо. Тут також порушники проходять корекційну програму.
Види насильства в сім’ї пов’язані між собою і перетікають одне в одне: психологічне, економічне — у фізичне, фізичне — у сексуальне.
Більшість клієнтів Центру постраждали від фізичного та психологічного насильства.
«У нас розрізняють чотири види насильства в сім’ї: психологічне, фізичне, економічне і сексуальне. Якщо говорити про сексуальне насильство, то люди з цього приводу практично не звертаються. Це замовчується. Хоча всі види між собою пов’язані. Якщо присутнє фізичне насильство, то можна говорити з більшою вірогідністю, що тут присутнє і сексуальне насильство у відношеннях між чоловіком і жінкою. Якщо говорити про психологічне насильство, то в будь-якому випадку, коли є погрози, залякування, психологічний тиск, давка, воно так само прирівнюється до насилля сімейного», — каже А.Хомік.
Чоловік б’є дружину, дружина — вчиняє насильство до дітей, діти відвідують навчальні заклади і вчиняють насильство щодо своїх однолітків, а потім цю ж модель переносять на власні сімейні стосунки.
«Багато в нас терплять насилля у зв’язку з тим, що є діти, дитині потрібні і батько, і мати, виховання тощо. Але ми забуваємо про самих дітей. Адже в майбутньому ми будемо мати таких дітей такими самими. Якщо це хлопчик, то він буде так само шукати потім жертву, так само виховувати контролювати, якщо це дівчинка — то вона буде шукати собі такого чоловіка, який би це робив по відношенню до неї, і буде сприймати, що це норма», — розповів директор центру.
Історії буковинки Оксани є підтвердженням слів Анатолія Хоміка. Ще немовлям вона залишилась під опікою батька, який зловживав спиртними напоями, вчиняв насильство. Вже в дорослому віці Оксана знайшла собі чоловіка, який зловживав алкоголем і піднімав на неї руку. Зараз вона з трирічним сином отримала тимчасовий прихисток в Центрі.
«Я жила зі співмешканцем. Він випивав дуже. І простягав руки до мене. Бив мене кілька разів. Дитина бачила це. Плакала. Взагалі життя не було. П’ять років пішло в нікуди. Дільничний був кілька разів. Два чи три рази. Виходило так, що чоловік платив гроші (штраф, — ред.). І то було без толку. Коли перший раз він мене побив. То я не заявляла. Він вибачення просив. Заради дитини я думала, що… Я помилялась. Якщо раз таке зробив, то буде постійно», — розповіла Оксана.
Зараз вона намагається самостійно налагодити життя, знайти роботу, щоб утримувати сина. Вона переконана, що терпіти насильство не варто. Бо буде ще гірше.
Є три способи перервати цикл насилля: контроль гніву або робота над собою, переривання стосунків, смерть.
Терпіти дійсно не варто. Адже насилля в сім’ї іде по циклу, зауважив Анатолій Хомік, директор обласного центру соціально-психологічної допомоги. Воно починається від меншого і йде до збільшення.
«Цикл насилля можна перервати трьома способами: перше, це коли люди навчаться жити під час виходу агресії з себе, як вони себе контролюють, в інший спосіб знімають напругу, вирішують конфлікти. Другий випадок — це розірвання відносин, люди живуть своїм життям кожен окремо. Третій випадок — це коли ніхто ніяких дій не робить, люди продовжують далі жити і тоді все може закінчитись тим, що вони нанесуть такі тілесні ушкодження один одному, які будуть несумісні з життям», — застерігає Анатолій Хомік, якщо сьогодні був ляпас, а через два дні чи тиждень — буде удар, серія ударів, а пізніше — в хід можуть піти ножі.
У таких випадках потрібно обов’язково розривати відносини. Адже після вибуху насилля настає стадія каяття, примирення, жертви починають себе звинувачувати, хоча згодом все повториться.
Головне — вчасно звернутися по допомогу. Перелік установ, куди буковинці можуть звернутись у випадку, якщо зіштовхнулися з домашнім насильством.
Надія Вірна для «Громадського радіо»
Ця радіопрограма створена за фінансової підтримки Уряду Канади у рамках проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні. Погляди представлені у цій програмі є особистими думками учасників програми, і не обов’язково відповідають позиції проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», Канадського бюро міжнародної освіти або Уряду Канади.