Насичений тур вихідного дня – Полтавщина, яка заворожує

Не знаєте, що робити вихідними днями? Радимо завітати в одне з самих вражаючих місць України – на історичну, духмяну, привітну Полтавщину. А наша Ірина Кондратенко у своїй програмі «Путівник» допоможе не пропустити жодного дивовижного місця. Рушаємо?

Ведучі

Ірина Кондратенко

Насичений тур вихідного дня – Полтавщина, яка заворожує
https://static.hromadske.radio/2019/03/PUTIVNYK-POLTAVA.mp3
https://static.hromadske.radio/2019/03/PUTIVNYK-POLTAVA.mp3
Насичений тур вихідного дня – Полтавщина, яка заворожує
0:00
/
0:00

Сьогодні ми з вами вирушаємо на Полтавщину, це одна з моїх улюблених місцевостей, просто осередок дивовижних цікавинок, смаколиків і щирих посмішок. Кожного разу повертаючись з Полтавщини, я обіцяю собі приїхати ще.

Для першої розповіді я обмежусь дводенним автомобільним маршрутом.

Маршрут до Полтави пропоную прокласти трохи нетрадиційно — з Києва через Кагарлик, Черкаси і Кременчук. Дороги там здебільшого в категорії «нормальні» з трьома лапками і знаками оклику, інколи можна зустріти ідеальний асфальт, але чим ближче до Кременчуцького водосховища, тим менше того асфальту зустрічаєш. Проте, яка ж краса навкруги, їдеш собі повільненько – милуєшся))

Важлива порада — перед тим як їхати, знайдіть житло. Завжди є можливість приїхати і зупинитись в першому стрічному готелі,  але в такому випадку ціна та якість можуть не співпадати.

Для попереднього бронювання номеру в готелі найзручніше користуватись ресурсом booking.com, сьогодні там зареєстровано вже майже 80% готелів України на будь-який смак і гаманець.

Окрім готелів можна знайти просто ліжко в хостелі або цілі апартаменти з кухнею і додатковими бонусами. Бронюючи заздалегідь, можна зекономити на номері до 20% від ціни на стойці реєстрації. А інколи на заощаджені кошти можна навіть і скромно повечеряти.

Отже, місто Полтава. Пройдіться центральними вуличками, зазирніть у двори старих будинків – саме там переховується дух міста. Послухайте як навкруги спілкуються люди, полтавську говірку потім будете чути скрізь, така вона мила.

Храм «Віри, Надії, Любові»

Одна з основних визначних пам’яток  Полтави — Кругла площа, на ній знаходяться Корпусний сад і монумент Слави. Ще один, не менш привабливий для туристів куточок – Соборна площа на Івановій горі. Саме тут знаходиться музей-садиба українського класика Івана Котляревського. Вартість вхідного квитка – 20 грн.

Поруч з музеєм — Успенський собор. Це найперша кам’яна споруда в Полтаві. На жаль, зберіглася лише дзвіниця.

Від собору ідемо на оглядовий майданчик, це поруч, метрів 30. Там пам’ятник галушкам – це і натяк на те, що варто скуштувати в полтавських кафешках. Така прогулянка — це 2-3 години.

На перший день з вас вистачить, залишилось тільки скуштувати тих самих галушок та смажених карасів під сметаною 🙂

На другий день вирушаємо в подорож Гоголівськими місцями.

Виїхавши з північної частини міста, беремо курс на Диканьку. Але раджу не проминати хутір Проні, там є хороший ресторанчик з традиційними українськими смаколиками, чудовий варіант для сніданку або обіду, в залежності від того, коли розпочався ваш день.

Диканька історична

Попоївши, таки дістаємось Диканьки. По перше, просто круто побувати В Диканці, фільм про яку дивишся щороку напередодні Різдва. А по друге – це Старезне поселення, перша згадка про яке датована 1658 роком, але насправді старше, тут ще скіфи бували. А от розквіт Диканьки припав на ХІХ сторіччя, коли в цих місцях правила династія Кочубеїв.

Диканька Парк Кочубеївський

В цей час Диканька була відома не тільки в Україні, а й далеко за її межами. За часів Кочубеїв тут побудували величезний і дуже красивий палац, який в 1917 році був розграбований і зруйнований. На місці колишнього палацу зараз ландшафтний парк. Тут знайдете 4 дуби, вік яких сягає 300 років!

Ще одне дивовижне місце в Диканьці – бузковий парк в колишньому глиняному кар’єрі. Тут сорти бузку з цілого світу. Це я натякаю на те, що краще за все їхати в цю мандрівку наприкінці весни-на початку літа, в період цвітіння бузку.

Бузковий парк

Лише якісь 10 кілометрів віддаляють Диканьку від селища Опішня, столиці гончарства в Україні.

На його території — величезні запаси високоякісної глини, тому тут здавна займалися гончарним ремеслом. Та й саме село історичне, тут також були скіфські поселення. А сьогодні є музей, дослідницький центр і колегіум гончарства. Фестивалі гончарства тут проводять кожні 3 місяці, це величезний ярмарок з купою різноманітних авторських виробів.

Опішня орнамент

Проте, якщо приїхали не в фестивальні дні, то на території музею є мила крамничка, там тих тарілок, глечиків і просто милих дрібничок – гора! Заплануйте мінімум годину, на цей магазин, потім зрозумієте чому))

Городище с. Опішне

Дорогою додому можна заїхати в Сорочинці. Втім, їхати туди має сенс в період знаменитого Сорочинського ярмарку, що найчастіше відбувається в серпні. А ось в Мгарський монастир, розташований поруч з кільцевою дорогою Лубен, можна зайти в будь-який день.

Мгарський монастир, заснований в 1619 році. На його місці ще в Х-ХІ століттях селилися ченці-відлюдники. Більш ніж через 500 років, в 30-і роки ХХ століття радянська влада влаштувала в монастирі патронат для дітей «ворогів народу». У 1937-му тут розташовувався дисциплінарний батальйон. Одразу після закінчення Другої Світової війни монастир передали під військовий склад, а з 1985 року тут був піонерський табір. Лише в 1993 році почалося його відродження.

Мгарський монастир

В Монастирі можна прогулятись територією, зайти всередину собору, купити мед і просто на хвильку зупинитись, подумати про щось дуже своє і відправитись далі.

Отже, за десять хвилин ми з вами проїхали 1000 кілометрів, провели два цікавезні дні, накупили глиняних сувенірів і збагатились емоціями на весь робочий тиждень.

Я не втомлююсь повторювати, що для того, аби розпочати свою мандрівку, треба просто її розпочати. Користуйтесь кожним вихідним, не втрачайте ні секунди і дізнавайтесь про цікаві маршрути в програмі Путівник!

За підтримки:


Виготовлення цієї програми стало можливим завдяки підтримці Фонду імені Роберта Боша та Чорноморського фонду регіонального співробітництва. Зміст матеріалів програми не обов’язково відображає точки зору Фонду імені Роберта Боша, Чорноморського фонду регіонального співробітництва або їхніх партнерів.