Юрій Кепа
Побачити на світанку сіру чаплю, пройтися екологічними стежками серед квітучих боліт, напитися води просто з річки, а потім зануритися в прохолоду озера з гліцериновою водою – таке можливо тільки на півночі України.
“Найзручніший і доступний варіант подорожі Поліссям – подорож до села Сваловичі в Національному природному парку «Прип’ять-Стохід». Це місце більш популярне у іноземців – поляків, німців, словаків, ніж серед українців, на жаль”, – говорить еколог і мандрівник Петро Тєстов.
Сваловичі – загублене село серед лісів та боліт, омите річкою Припять.
Саме через віддаленість від цивілізації в цьому селищі збереглася унікальна атмосфера. Тут наче переносишся на кілька століть назад: довкола тини, старі похилені фіртки, а у вікнах – вишиті рушники.
Розташоване село у Любешівському районі на Волині. Їхати потрібно від Луцька до райцентру.
Далі – дві години на моторному катері від Люб’язя, або 8 кілометрів мальовничим бездоріжжям.
Зупинитися можна в наметі, або на базі відпочинку національного парку. Там є будиночки із ліжками та зручностями на вулиці.
“Можна приїхати до Національного природного парку, взяти на прокат байдарки і на них сплавитися через затоплений ліс, який нагадує джунглі Амазонки, побачити піщані дюни серед заболочених ділянок. Потім зварити юшку і насолодитися тишею”, – радить еколог.
В якості сувеніру додому варто привезти рибу, абсолютно унікальну на смак та копчену в печі. А також місцевай хамон – мацик, сиров’ялена свинина, яку готують лише тут, на Поліссі.
В річках і озерах Полісся не просто можна купатися, а навіть треба!
“Річка Припять чиста у верхів’ї, з неї навіть можна пити воду. Річка Стохід більше заросла очеретом, але ідеальна для сплаву на байдарках. Можна зупинитися посеред річки, зістрибнути з байдарки в воду, а потім плисти далі насолоджуючись краєвидами навколо. В Рівненській області є озеро Нобель – чудово підійде для рибалки, воно не має відношення до Альфреда Нобеля, але на його березі проводять фестиваль гумору який називається “Лауреат Нобельської премії”. Також є абсолютно дивовижне озеро Омет з гліцериновою водою, яка покриває тіло тонкою жирною плівкою. Воно унікально прозоре з лікувальним ефектом” – радить еколог Петро Тєстов.
На межі Житомирської і Рівненської областей є річка Случ. Уздовж цієї річки можна організувати піший, водний або веломаршрут від Новоград-Волинського і до міста Березне. На березі Случа є чудові садиби зеленого туризму, які підійдуть родинам із дітьми та відпочивальникам із наметами.
На берегах річки є скелясті виступи, там можна зустріти руїни замків, старих городищ. Абсолютно фантастично виглядає й сама долина Случа, вона вузька як каньйон. Біля селища Городниця є урочище де ростуть модрини, це не типові для України дерева, штучно завезені в регіон, але справляють дивовижне враження своїми розмірами.
А також на початку літа вздовж берегів цвіте рододендрон жовтий – великі квіти, що стеляться суцільним килимом і мають дуже п’янкий аромат. Ця картина з води виглядає фантастично” – ділиться враженнями мандрівник і еколог Петро Тєстов.
До подорожі невідомою Чернігівщиною варто готуватись заздалегідь. Біля містечка Остер є найбільший в Україні регіональний ландшафтний парк “Міжрічинський”. В сезон, а це весна і осінь, екскурсії в парк розписані на 2 місяці наперед.
Екскурсоводом – сам директор парку. Він залюбки розповідає про звичаї лісових мешканців, а також супроводжує туристів екологічними стежками на яких можна побачити процес формування річок, боліт та лісів.
Також в парку можна влаштувати фототур-спостереження за птахами і дикими тваринами. Щасливчики іноді зустрічають у парку лисиць, вовків, та лосів, а в сутінках
навіть можна почути як гарчить рись. Проте, є й менш приємні звуки. Парк межує з військовою частиною і полігонами, тому там іноді чутно стрілянину й вибухи.
“Не менш цікавим є місто Остер. Зараз це невелике селище, а в часи Київської Русі воно було одне з найбільших міст України і там досі залишилася одна з найдавніших кам’яних церков. Також вартий уваги собор в Козельці, його видно з Чернігівської траси. Говорять, що з дзвіниці козелецького собору в ясну погоду можна побачити відблиск дзвіниці Києво-Печерської лаври ”. – розповідає Петро Тєстов.
Не радить еколог Дмитро Тєстов їхати в регіони видобутку бурштину:
“В Рокитнянський і Сарненський райони рівненської області їздити не варто. Хоч там і є абсолютно унікальні місця, такі як Юзефінський дуб і старі ліси Поясківського заказника, проте копачі, які нелегально видобувають бурштин, до туристів ставляться вороже і навіть агресивно”.
Окрім копачів на півночі України варто уникати місця скупчення шершнів. Укус трьох шершнів може стати фатальним навіть для дорослої людини. А от полозів боятись і вбивати не варто, навіть гадюки загрозу життю людини не несуть.