Річка Припять чиста у верхів'ї, з неї можна пити воду, - еколог про мандри Поліссям
Загублені Сваловичі, гліцеринове озеро, озеро Нобель, екостежки Чернігівщини. «Путівник» розповідає по маловідомі, але не менш цікаві місця Полісся та Півночі України
Побачити на світанку сіру чаплю, пройтися екологічними стежками серед квітучих боліт, напитися води просто з річки, а потім зануритися в прохолоду озера з гліцериновою водою – таке можливо тільки на півночі України.
“Найзручніший і доступний варіант подорожі Поліссям – подорож до села Сваловичі в Національному природному парку «Прип’ять-Стохід». Це місце більш популярне у іноземців – поляків, німців, словаків, ніж серед українців, на жаль”, – говорить еколог і мандрівник Петро Тєстов.
Сваловичі – загублене село серед лісів та боліт, омите річкою Припять.
Саме через віддаленість від цивілізації в цьому селищі збереглася унікальна атмосфера. Тут наче переносишся на кілька століть назад: довкола тини, старі похилені фіртки, а у вікнах – вишиті рушники.
Розташоване село у Любешівському районі на Волині. Їхати потрібно від Луцька до райцентру.
Далі – дві години на моторному катері від Люб’язя, або 8 кілометрів мальовничим бездоріжжям.
Зупинитися можна в наметі, або на базі відпочинку національного парку. Там є будиночки із ліжками та зручностями на вулиці.
“Можна приїхати до Національного природного парку, взяти на прокат байдарки і на них сплавитися через затоплений ліс, який нагадує джунглі Амазонки, побачити піщані дюни серед заболочених ділянок. Потім зварити юшку і насолодитися тишею”, – радить еколог.
В якості сувеніру додому варто привезти рибу, абсолютно унікальну на смак та копчену в печі. А також місцевай хамон – мацик, сиров’ялена свинина, яку готують лише тут, на Поліссі.
В річках і озерах Полісся не просто можна купатися, а навіть треба!
“Річка Припять чиста у верхів’ї, з неї навіть можна пити воду. Річка Стохід більше заросла очеретом, але ідеальна для сплаву на байдарках. Можна зупинитися посеред річки, зістрибнути з байдарки в воду, а потім плисти далі насолоджуючись краєвидами навколо. В Рівненській області є озеро Нобель – чудово підійде для рибалки, воно не має відношення до Альфреда Нобеля, але на його березі проводять фестиваль гумору який називається “Лауреат Нобельської премії”. Також є абсолютно дивовижне озеро Омет з гліцериновою водою, яка покриває тіло тонкою жирною плівкою. Воно унікально прозоре з лікувальним ефектом” – радить еколог Петро Тєстов.
На межі Житомирської і Рівненської областей є річка Случ. Уздовж цієї річки можна організувати піший, водний або веломаршрут від Новоград-Волинського і до міста Березне. На березі Случа є чудові садиби зеленого туризму, які підійдуть родинам із дітьми та відпочивальникам із наметами.
На берегах річки є скелясті виступи, там можна зустріти руїни замків, старих городищ. Абсолютно фантастично виглядає й сама долина Случа, вона вузька як каньйон. Біля селища Городниця є урочище де ростуть модрини, це не типові для України дерева, штучно завезені в регіон, але справляють дивовижне враження своїми розмірами.
А також на початку літа вздовж берегів цвіте рододендрон жовтий – великі квіти, що стеляться суцільним килимом і мають дуже п’янкий аромат. Ця картина з води виглядає фантастично” – ділиться враженнями мандрівник і еколог Петро Тєстов.
До подорожі невідомою Чернігівщиною варто готуватись заздалегідь. Біля містечка Остер є найбільший в Україні регіональний ландшафтний парк “Міжрічинський”. В сезон, а це весна і осінь, екскурсії в парк розписані на 2 місяці наперед.
Екскурсоводом – сам директор парку. Він залюбки розповідає про звичаї лісових мешканців, а також супроводжує туристів екологічними стежками на яких можна побачити процес формування річок, боліт та лісів.
Також в парку можна влаштувати фототур-спостереження за птахами і дикими тваринами. Щасливчики іноді зустрічають у парку лисиць, вовків, та лосів, а в сутінках
навіть можна почути як гарчить рись. Проте, є й менш приємні звуки. Парк межує з військовою частиною і полігонами, тому там іноді чутно стрілянину й вибухи.
“Не менш цікавим є місто Остер. Зараз це невелике селище, а в часи Київської Русі воно було одне з найбільших міст України і там досі залишилася одна з найдавніших кам’яних церков. Також вартий уваги собор в Козельці, його видно з Чернігівської траси. Говорять, що з дзвіниці козелецького собору в ясну погоду можна побачити відблиск дзвіниці Києво-Печерської лаври ”. – розповідає Петро Тєстов.
Не радить еколог Дмитро Тєстов їхати в регіони видобутку бурштину:
“В Рокитнянський і Сарненський райони рівненської області їздити не варто. Хоч там і є абсолютно унікальні місця, такі як Юзефінський дуб і старі ліси Поясківського заказника, проте копачі, які нелегально видобувають бурштин, до туристів ставляться вороже і навіть агресивно”.
Окрім копачів на півночі України варто уникати місця скупчення шершнів. Укус трьох шершнів може стати фатальним навіть для дорослої людини. А от полозів боятись і вбивати не варто, навіть гадюки загрозу життю людини не несуть.