facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Що варто подивитися в Херсоні?

Мандрівниця Ірина Кондратенко поділилася враженнями від Херсона, місцевої архітектури, краєвидів Тендрівської коси та розповіла, де шукати найсмачнішу каву з наполеоном, як у мами

Що варто подивитися в Херсоні?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

У мене про Херсон є своя історія. Це було перше літо, коли я працювала медсестрою на київському Трухановому острові. Перев’язувала порізи, міряла тиск бабусям, яким хотілось спілкування, і допомагала прийти до тями тим, хто перебрав алкоголю. І на цій роботі я заробила свої перші особисті гроші, в день отримання зарплати для всієї родини купила персиків, а для себе – квитки на потяг Київ-Херсон. Я місто тоді дослідила від а до я. Обходила все, була скрізь.

А тому всім, хто говорить, що Херсон не туристичний, я заперечу. Увімкніть фантазію, Херсон має свій шарм і величезний туристичний потенціал. Його ви обов’язково помітите, гуляючи вуличками старих районів.

Херсон, вул.Кірова, 18 wikimedia.org

В тій частині міста збереглось достатньо багато симпатичних будинків початку ХХ ст., а між ними заховались декілька майже двохсотлітніх церков. Тут же недалеко є фортеця ХVIII ст., кілька цікавих пам’ятників, наприклад пам’ятник першим судноплавцям.

Вулички старого міста радують дійсно великою кількістю декількаповерхових декорованих будинків з цікавою архітектурою – неокласичною та еклектичною. Вулиці типово розташовані так, як це було ще за часів заснування міста.

Так, в місті безліч понівечених фасадів, покинутих осель, але, як на мене, і в цьому можна розгледіти певну естетику. Уявіть: будинок без стелі, в якому проросло дерево, а гілки визираюсь з вікон і дверей. Це красиво!

Збереглось в місті дві монументальні брами — Очаківська та Московська. Є глибоченна криниця, вали, велична будівля арсеналу, а на території фортеці знаходиться Катерининський собор – закладений ще у 1786 році. Собор симпатичний і у гарному стані, на вході стоїть фігура з ключем яка, за задумом Потьомкіна, має нагадувати, як складно було завоювати свого часу «ключі від міста». Поруч – невелика дзвіниця, клумби з якимись величезними квітами, та дві старовинні гармати.

Свято Катериненський (Спаський) собор у Херсоні Фото: wikimedia.org/ Сергій Клименко

В Херсоні дуже смачно готують, але також це місто може бути ідеальним для тих, хто хоче трохи скинути вагу. Адже де сісти на кавунову дієту, як не в столиці кавунів? Але окрім цього тут ще продають найсмачніші помідори, виноград, а на центральній пішохідній вулиці можна випити дуже смачну каву з наполеоном, як у мами.

А ще в Херсоні є одна значна перевага – маршрутка Херсон — море. Якщо ви ще не слухали програму Путівник про південь, то зробіть це просто зараз, адже з’їздити на острів Джарилгач і на цілий день зануритись в атмосферу абсолютно лінивого відпочинку – це саме те, що треба втомленому мандрівнику.

Окрім Джарилгача, Херсонщина може здивувати горами, біосферним заповідником «Асканія-Нова», Олешківською пустелею, Арабатською стрілкою і озером Сиваш.

Але моє улюблене місце, яке неймовірно надихає – Тендрівська коса. Вона ж Тендра.

Захід сонця на узбережжі о. Тендрівська коса. Чорноморський біосферний заповідник wikimedia.org

Тут дуже чисте море, саме тут я вперше в житті бачила дельфінів, а ще там майже немає людей, що для мене є величезною перевагою.

Але є одна проблемка: на цю косу можна дістатись тільки по морю адже Тендрівська коса відділена однойменною затокою. Але я перевірила на власному досвіді: трансфер можна знайти в Очакові чи Залізному порті. Дешевше це буде, якщо зберете компанію або долучитесь до компанії інших туристів. Острів Тендра – це частина Чорноморського біосферного заповідника. Охоронний статус дозволяє зберігати цю зону абсолютно екологічно чистою, без кучугур сміття та відходів.

А ще цікаво, що колись Тендрівська коса була єдиним цілим із островом Джарилгач. Античні греки знали про її існування і називали «Ахіллів біг». І це не випадково: герой Троянської війни, згідно з однією з версій, був родом з північного Причорномор’я, а тут проводив тренування з бігу.

Здичавіли мустанги острова Тендрівська коса на межі між Чорним морем та Ягорлицькою затокою wikimedia.org

Тендрівська коса – чи не єдине в Україні місце, де мешкає популяція диких коней, а деякі перелітні птахи лінуються і лишаються зимувати саме тут, на косі.

А ще там є старезний маяк, встановили його ще 1827 року для координації руху суден вночі. Попри бурхливу історію і поважний вік, маяк зберіг свій первинний зовнішній вигляд. Він функціонує й зараз, хоча й зі значно сучаснішим обладнанням.

Попри всі вище згадані переваги цього місця, є і недоліки, адже не тільки коні там дикі, є ще і дикі страшні змії і павуки. Тому я би не радила на цьому острові лишатися ночувати. Проїхали, насолодились, забрали з собою все своє сміття (ще можна захопити сміття сусіда) і вирушайте назад в Очаків, або в Херсон.

Не важливо який сезон, мандрувати цією місцевістю приємно за будь-яких погодних умов. Тому вкотре закликаю подивитись на карту нашої дивовижної країни, визначити напрям і, склавши наплічник, влаштувати собі пригоду, про яку будете згадувати не один рік.

За підтримки

Фонд Роберта Боша


Виготовлення цієї програми стало можливим завдяки підтримці Фонду імені Роберта Боша та Чорноморського фонду регіонального співробітництва. Зміст матеріалів програми не обов’язково відображає точки зору Фонду імені Роберта Боша, Чорноморського фонду регіонального співробітництва або їхніх партнерів.

Поділитися

Може бути цікаво

Звернутися в супермаркеті, відповісти на вулиці українською — це мінімальний обов'язок кожного — Катерина Сергеєва

Звернутися в супермаркеті, відповісти на вулиці українською — це мінімальний обов'язок кожного — Катерина Сергеєва

«Зеленська продає дітей європейцям», а «Джонсон продався демократам»: про що брехала роспропаганда

«Зеленська продає дітей європейцям», а «Джонсон продався демократам»: про що брехала роспропаганда

Мирослава Барчук: Російські інтелектуали досі не визнали, що довели свою країну до концтабору

Мирослава Барчук: Російські інтелектуали досі не визнали, що довели свою країну до концтабору