Відкрийте свій гаманець або загугліть, як виглядає купюра двісті гривень — саме вона і є першою ілюстрацією до сьогоднішньої подорожі. Їдемо в Луцьк!
Житла в Луцьку тільки на Booking.com налічується більше вісімдесяти варіантів. Звичайно, зручніше жити в центрі — для цього варіанту є радянського типу будівля готелю «Україна». Свято-Троїцький собор видніється з вікна, а до Замку Любарта менше кілометра, тож можна прогулятися пішки. Це варіант, щоб цілком і повністю відчути дух міста. А як хочеться чогось затишного, також є з чого обрати.
Містом можна пересуватись звичайними маршрутками або таксі, воно зовсім недороге. Або ж — просто ходити пішки.
Але є одна крута штукенція — ЛуАЗ, який колись вироблявся на Луцькому автозаводі. Має 5 пасажирських місць, аудіогід та харизматичного водія. Панорамна екскурсія тривалістю півтори години починається від центру, далі вулицями старого міста й закінчується біля головної брами Замку. Ціна поїздки з вітерцем і гумором — 80 гривень з особи (або ж 350 за все авто).
А ще можна покататись річкою Стир, взявши в оренду човен за 100 гривень на годину.
Цікаво, що перша письмова згада про Луцьк датується 1085 роком, де вказано, що це було вже укріплене місто.
Луцьк дивовижний у всі пори року, але коли квітнуть дерева — просто фантастичний.
Перше місце, куди варто заглянути, — вулиця Лесі Українки. Це пішохідна вуличка з кафешками й книгарнями. Тут знайдете сувеніри, зможете придбати книги українською та поласувати смачною каву.
Ну а як відпочинете, вирушайте в Замок Любарта. На його території є Музей книги і єдиний в Україні музей дзвонів. Я не дуже люблю музеї, але тут було цікаво.
Замок Любарта – архітектурна та історична пам’ятка національного значення. Найстаріша будівля міста. Його будували 80 років і завершили будівництво у 1430 році.
Замок витримав облоги під час війни між Польським і Литовським королівствами, але був узятий військами відомого козацького ватажка Северина Наливайка. Тут діяв Луцький трибунал, що вирішував долі жителів кількох воєводств. А зараз на території замку відбуваються лицарські турніри, фестивалі, можна потрапити на нічні екскурсії.
Озирніться — на стінах замку безліч написів відвідувачів. Так, є й ті, що не мають історичної цінності, типу «тут був Вася», але якщо роздивитись, можна знайти найстаріший напис, зроблений 1444 р. Також зберігся напис, який залишила сестра Лесі Українки Ольга Косач.
Замок Любарта також називали Верхнім замком. Крім нього, в місті ще був Нижній замок (або ж Окольний). Він мав 4 дерев’яні та 4 муровані вежі. До наших днів збереглася вежа Чарторийських, названа на честь князів, які дали кошти на її будівництво. Зведена вона у далекому ХV столітті, але збереглася дуже добре. До неї прилягає оборонний мур, прикрашений готичними елементами.
Петропавлівський костел Петра і Павла і розташований поруч колегіум колись належали ордену єзуїтів. Будівлі є пам’ятками архітектури національного значення. Нині в приміщенні колегіуму знаходиться навчальний заклад, а Петропавлівський костел заманює до себе туристів не тільки своєю надзвичайною архітектурою, а й загадковими підземеллями.
Далі знайдіть Будинок з химерами. Так-так — не тільки Київ може похвалитися таким. Це будинок архітектора Голованя, який здобув свою назву завдяки креативному екстер’єру. Однак на цьому будинку немає такої кількості химер, як на його київському побратимові, але він чудернацький і обов’язково справить на вас враження. А от позитивне чи негативне — залежить тільки від ваших смаків.
Є в місті Лютеранська кірха, собор Петра і Павла, Домініканський монастир, синагога, монастир бригідок і Свято-Троїцький собор, із дзвіниці якого відкривається чудовий краєвид на все-все місто. А як приїхали з малечею, то вирушайте кататись на дитячій залізниці на вулиці Шопена.
Фантастичне місто, яке закохає в себе найвибагливішого туриста.
Щоб не везти на плечах півквартири, але й нічого не забути — потрібен талант. Або чіткий алгоритм дій. Порада від моєї мами — пишіть список!
Я це почала робити ще з 3 класу школи, коли чітко за списком збирала валізу в табір відпочинку, а мама мені потім поклала його в кишеньку, щоб я нічого не забула, як повертатимусь. Папірець той я успішно загубила ще дорогою туди й тому повернулась з валізою, 50% простору якої займали мушлі, а не всі ті футболки і шорти, які мали би там бути.
Слухайте повну версію програми в доданому звуковому файлі.