Як поїхати в мандри Україною на новорічні свята і не відморозитись. Лайфхаки від продюсерки Громадське радіо.

Квитки на святкові дні – це як гарячі пиріжки, оком кліпнув і вже нічого немає. І Львів чи Одеса здаються недосяжними. Але я тут нещодавно згадала, що ніколи вам не розповідала про таку штуку, як бронювання квитків на довші рейси самою Укрзалізницею. Тобто, хочемо на Різдво поїхати у Львів, квитки за 45 днів не купили, до останнього дня чекати не хочемо є ще шанс знайти квиток на довший рейс, наприклад до Ужгорода, або Івано-Франківська, він буде дорожчим, але є багато шансів що він таки буде. А вийти у Львові вам ніхто не заборонить. Хитрість, якою я особисто користувалась лише одного разу, але може комусь із вас буде корисно вже просто зараз.
***
Зима – це не найкращий час для мандрівок, скільки б я вам тут не розповідала про дивовижні місцини, але погода своє бере, ноги мерзнуть, дні короткі, дороги небезпечні. Але, є період, коли на все це закриваєш очі, дістаєш з верхньої полиці теплі светри та вирушаєш. В передноворічні, різдвяні дні кожне маленьке містечко або село має на своїй центральній площі розкішну ялинку. Ок, не завжди вони виглядають розкішно, а інколи й зовсім ганебно, проте, зустрічаються справжні витвори мистецтва де чітко прочитуєш: «сюди вклали душу».
***
Цього року в Одесі ялинка з категорії ганебних, як на мене. Це отой конус, чи як там ще називали ракета, який колись у Києві вже стояв. Ну може і не точно він, але щось подібне. Тому, в Одесу можна поїхати зустрічати Новий рік, але точно не на головній площі з той пірамідкою, а з морем і тільки у тому випадку, якщо у вас десь в коморі завалявся термокостюм для роботи в Антарктиді або для сходження на Еверест. Новий рік біля моря — це дуже романтично звучить, але тільки якщо утеплитесь. Мене біля зимового моря вистачає максимум на хвилин 20, потім ще кілька годин довелось встановлювати баланс гарячим глінтвейном. Але той феєрверк був особливим, він віддзеркалювався у воді та відчуття безмежності просто захоплювало.

***
Найкрасивіші ялинки у горах. Зустрічала колись Новий рік просто під ялинкою в селі Подобовець, що на Закарпатті. Там навіть гірськолижна траса є, і сто мільйонів зірок які боїшся збити своєю головою, так вони низько там висять. Так от, нарізали ми салату з крабовими паличками, захопили десяток свічок і бенгальські вогники, пляшку ігристого і пішли через ліс на гору. Це був той випадок, коли погода була ідеальна – 3-5 градусів, купа снігу і ялинки присипані снігом одна красивіша іншої. Обрали маленьку, але дуже симпатичну. Навколо ялинки розставили свічки та чекали цього сакрального переходу стрілки від одного року до іншого. Можу сказати, що це справді дивний спосіб зустрічати Новий рік, точно не варіант для родин з дітьми, але якщо ви молоді й теплообмін у вас працює відмінно – ловіть момент.

***
А під землею Новий рік зустріти, як вам такий варіант? Є у мене подруга, якій завжди нудно жити. Весь час вона кудись біжить, щось вигадує і коли я поцікавилась, що вона собі придумала цього року, то навіть не здивувалась почутим. Новий рік під землею у печері «Млинка», що на Тернопільщині біля містечка Чортків. Але якщо вам така ідея також сподобалась – зважайте, що там заборонений алкоголь, бо і так адреналіну вистачить. І це не просто залізти в печеру, посидіти з годину і повертатись на поверхню, тут ціле дійство з тролями, орками та гномами. Учасники проходять 3 раунди випробувань. Гра закінчується опівночі. Привітання президента перемазані глиною туристи слухають уже в гроті, поруч із печерою.
***
Колись я потрапила на Різдво у Львів, це були перші роки двотисячних. Я очікувала, що занурюсь в дивовижне вуличне гуляння з вертепами та іншими атрибутами традиційного свята, а коли там опинилась, то була шалено розчарована. Місто неначе вимерло. Вже потім родичі розповідали, що у Львові Різдво дуже родинне. Всі зустрічаються близьким колом, вечеряють і спілкуються. Але це було майже 20 років тому, за ці десятиліття все змінилось. Львів — одне з найтуристичніших міст нашої країни тепер готує розваги туристам на всі смаки. Центр міста – величезне різдвяне містечко де можна купити філіжанку глінтвейну, імбирний пряник або печене яблуко в карамелі. А ще тут печуть тирделник – велика така порожня трубочка з тіста, обсипана корицею і цукром. Це не місцевий смаколик, вперше я його спробувала в Чехії, а тепер вже не обов’язково перетинати кордон, щоб скуштувати цю калорійну смакоту. Дивовижно, що на кожній львівській вулиці ви зустрінете свято: тут панує особливо затишна атмосфера, кожна кафешка або сувенірний магазин прикрашені з особливим смаком. Інколи хочеться просто зупинитись, вдихнути запах і посміхнутись, здається, саме тут живе свято. Є ще красива ялинка на площі біля оперного театру. Ледь не забула, сказати, що в кожному трамваї вашу поїздку супроводжуватимуть святкові пісні й розповіді про дива.

Якщо ви купили квитки до Ужгорода, планували вийти у Львові й проспали – то не засмучуйтесь, в цьому місті не менше святкової душевності. Саме місто хоч і маленьке, але дуже затишне, там красива архітектура і якийсь своєрідний шарм карпатського краю. А ще, тут є крутезна розвага — термальні комплекси, де можна погріти свої промерзлі кісточки в киплячих чанах. Говорять, що це дуже молодить, я в таке не вірю, але із задоволенням підставляю свої зморщечки мінеральним водам.
***
А бачили колись Кам’янець-Подільський замок під снігом? Повірте, він чарівний. Взагалі містечко не вирізняється чимось супер унікальним, але всі необхідні атрибути святковості тут є: вертепи, колядки, ялинка і гаряче вино. Тут ще є купа затишних готелів і ресторанчиків, де активний екстраверт знайде теплу компанію для зустрічі чергового нового року. А 1 січня можна поїхати в Хотин, там також є замок і маленьке селище поруч. Люблю мандрувати в перший день нового року – дороги порожні, а сніданки найповільніші.
***
Про Чернівці я вам ще детально не розповідала, запланувала на наступний рік. Але не згадати його серед пропонованих міст для святкування Різдва я не можу. Тут свята проходять магічно. Чернівецький університет під снігом і підсвіткою — об’єкт для годинних фотографувань. А ще тут проходить один з найяскравіших етнофестивалів давніх українських традицій – “Маланка”. Такого видовищного та колоритного дійства ви ще не бачили! “Маланка” вважається справжнім буковинським брендом, хоча традиції цього свята збереглися й в інших регіонах України. Тут у кожного третього місцевого мешканця в куточку шафи є спеціальне місце для костюма на Маланку, а пісні й оповідки передаються на генетичному рівні. Українські традиційні страви мають особливий присмак, а чаї й глінтвейн пахнуть так, що згадуючи Чернівці мозок одразу окрім картинки нагадує ще й цей дивовижний запах.
***
Минулого року мешканці Чернігова були приємно вражені організацією святкових куточків по всьому місту. Звичайно, що все основне відбувається в центрі міста на Червоній площі, тут і ярмарок і ялинка, але в місті найчарівніше – це Чернігівські парки. І саме тут встановили ятки з різними солодощами й сувенірами. І складалось таке враження, що все місто огорнуте в цей святковий настрій. Цього року там також чарівно, поїдьте і подивіться на старенькі будиночки з дерев’яними віконницями та затишними церквами.

***
А завершу я свою розповідь про новорічно-різдвяні міста, столицею. Приємно прогулятися Подолом, цього року по особливому прикрашена Контрактова площа до вулиці Сагайдачного. Зайдіть на келих гарячої п’яної вишні та підніміться Андріївським узвозом на Софійську площу. Тут і центральна ялинка, яка цього року дуже струнка, і купа різноманітних розваг і їжі. Людей також дуже багато, але всі радісні, посміхаються. Звичайно, що все це приємно би прикрасив сніжок, і станом на ту хвилину, в яку я для вас цю програму записую, він таки лежить на клумбах, але дуууже мало, але відчуваю, що ще буде хвилина, в яку я ще буду з ніжністю пригадувати ці чисті дороги й тротуари.
В Києві завжди можна знайти собі розвагу – це музеї та театральні вистави. Точно можу порадити сходити в театр ляльок на дорослий спектакль Кайдашева Сім’я, обіцяю, будете приємно вражені.

Це була програма Путівник, до зустрічі наступного року.