Фотосесія для конкурсу краси в КПІ — самовираження, хайп чи «порнофікація»?

Для конкурсу краси студентки одного з факультетів КПІ знялися в фотосесії в білизні та у відвертих позах. Фото та відео жваво обговорювали в соцмережах, одні звинувачували в об’єктивації жінок, інші захищали право на самовираження. В одному матеріалі зібрали думки студентки КПІ, яка організувала фотосесію, учасниці конкурсу «Міс Києво-Могилянська академія» та гендерної експертки

Ведучі

Олена Терещенко

Фотосесія для конкурсу краси в КПІ — самовираження, хайп чи «порнофікація»?
https://static.hromadske.radio/2019/04/hr-rr-19-04-05_tataryna_baranovska_dmytryeva.mp3
https://static.hromadske.radio/2019/04/hr-rr-19-04-05_tataryna_baranovska_dmytryeva.mp3
Фотосесія для конкурсу краси в КПІ — самовираження, хайп чи «порнофікація»?
0:00
/
0:00

«Мы каждый год проводим «Мисс факультета». В прошлом году у девочек фотосессия тоже была в белье. Вы сказали о том, что фотосессия была в стиле БДСМ, но там не было ничего из БДСМ. Девочки были дьяволицами, потому что тематика «Добро пожаловать в ад». Дьяволицы были с хлыстами. Они наказывают грешников. Вот почему у них в руках хлысты, а не потому, что они БДСМ. С мясом другая фотосессия. Это образ «7 смертных грехов». Девочки показывают, за что в аду наказывают людей, высмеивают эти грехи. Каждая показывала, как хотела. С мясом девочка показывала гнев.

Мы хотели распространить это среди студентов. Студенты отреагировали в 95% позитивно, почти все позитивно. Нам говорили, что мы классные, все круто. Самое смешное, что студенты сразу поняли этот образ, они поняли, почему девочки с рогами и хлыстами, они не приписывали это к БДСМ или чему-то еще, они сразу же угадали все грехи. Это было достаточно классно и круто. Когда это начало выходить за рамки студентов, начали появляться проблемы», — говорить організаторка конкурсу і фотосесії, голова студради фізико-математичного факультету КПІ Ліза Татаріна.

«Ці фото мені переслали мої знайомі друзі. Це було відверте здивування і нерозуміння, тому що це відверта об’єктивація. Треба розділяти приватне самовираження і те, коли люди виступають від університету. У нас у Києво-Могилянській академії кілька місяців тому був інцидент, коли до святкування дня одного з факультетів були афіші з натяком на відвертість, де були зображені студентки. Піднялася активна дискусія у Фейсбуці. Мені здається, що саме через такі дискусії ми бачимо різні точки зору. Люди, які не визначилися у ставленні до цієї чи іншої ситуації, можуть їх побачити і зрозуміти, що для них ближче. У нас це вирішилося в межах університетської спільноти», — вважає учасниця конкурсу «Міс Києво-Могилянська академія» у 2017 році Альона Барановська.

«Зараз ми стаємо свідками того, як в культуру вривається покоління, яке мало доступ до порнографії з дуже маленького віку. За дослідженням європейських психологів, соціологів, середній вік, в якому діти вперше бачать порнографію 10 — 11 років. Вони можуть навіть не шукати її спеціально, тому що порнографія в інтернеті всюдисуща. Цю порностилістику вони відтворюють як щось, що показує, що вони стали дорослі і самостійні. Я розумію, що 20 років — це якраз вік, коли люди роблять помилки, в цей час ми вчимося. Але я так розумію, що вони несвідомі того, що те, що вони виклали в інтернет, з інтернету нікуди не дінеться. Воно тепер там буде довіку. Кожного разу, коли вони приходитимуть влаштовуватися на роботу, подавати документи кудись в престижну аспірантуру, ці фотографії виринатимуть, їм це пхатимуть в обличчя. Це ще і порнофікація — просування порноестетики всюди, куди тільки можна», — додає експертка з гендерних питань Марія Дмитрієва.