Що подивитися про Чорнобиль, окрім мінісеріалу НВО?

«Це дуже вдала дизайнерська робота, дуже детальна історична реконструкція Радянського Союзу періоду 86-го і наступних років. Виросли вже цілі покоління, які там не жили. Західні люди взагалі там ніколи не жили, тому для них це дуже специфічний, віддалений історично і хронологічно дизайн. Фільм красиво зроблений, про красиві речі. Навіть вибух вони показують дуже красиво. Операторська робота майстерна, дизайнерський блок зроблений дуже вдало. Фільм сучасний. З іншого боку, у цього серіалу є дуже специфічна терапевтична функція. У нього є також просвітницька функція: розказати про цю приховану брехню, яка відбувалася раніше. Детективний початок створює жанровий якісний продукт. Але для українського глядача, який не жив там в радянський час, не знає, що таке Чорнобиль, для західного глядача є дистанція, можна безболісно спостерігати за дуже трагічним явищем. Це задоволення від перегляду майже будь-якого фільму, коли ти з дистанції можеш зануритися в жерло вулкана, пролетіти над хмарочосом, який вже падає. Це таке нарцисичне задоволення. Я дивлюся, як страждають інші, але я на безпечній дистанції. Зі мною, мабуть, такого не станеться», — розповідає Станіслав.

Про Чорнобиль існує багато документального кіно, але художніх фільмів про Чорнобиль майже немає, зазначає гість ефіру. Він згадує фільм Бєлікова «Розпад». Цю стрічку Станіслав називає унікальним фільмом української копродукції з американцями.

«Як людині, яка бачила фільм «Розпад», серіал «Чорнобиль» майже нічого нового не говорить. Хотіли, щоб цей фільм вийшов на міжнародний ринок після розвалу Союзу. Для цього потрібно було зробити цифровий звук Dolby Digital. Українські продюсери вийшли на звукорежисерів Джорджа Лукаса, людей, які робили «Зоряні війни» або «Індіану Джонс».

У 90-х роках також був знятий західний фільм «Чорнобиль: Останнє попередження». Також був фільм «У суботу», на який, на думку Станіслава, схожий «Чорнобиль» від НВО.

Станіслав Мензелевський Фото: Громадське радіо