facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Я цього ніколи не забуду: з одного боку кримські татари, з іншого — «самооборона» — спогади про окупацію Криму

Майдан став подією, яка сколихнула всю країну. Тектонічні відлуння отримали і кримчани. 23 лютого за Верховною Радою Криму вже готували та озброювали так звану «самооборону». Пізніше Ігор Стрєлков — він же Гіркін, який був тими днями на півострові, розкаже, як під дулами автоматів заганяв депутатів на голосування 27 лютого. Що відбувалося в Криму після 20 лютого 2014-го року, ми розпитали в очевидиці тих подій кримчанки, режисерки, співзасновниці PostPlay Театру Галини Джикаєвої.

Я цього ніколи не забуду: з одного боку кримські татари, з іншого — «самооборона» — спогади про окупацію Криму
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

— Справді події 18-20 лютого в Києві активізували події в Криму, чи це було лише інформаційним приводом?

— Я думаю, що з самого початку Майдану, як тільки Янукович відмовився від євроінтеграції, це вже почало розколювати громадськість в Криму. Одні одразу пішли на сторону євроінтеграції, інші, і, на  жаль, це була більшість, дотримувалися російського напрямку співпраці. Тим більше, що Крим переважно був проросійським і прорадянським, я його завжди називала заповідником радянщини, адже нічого там не змінилося в головах людей ще з радянських часів.

Але ті люди, які обрали шлях до європейського суспільства, дуже активно почали виступати одразу, виходити на Євромайдан. Їх було не дуже багато, але вони кожного дня виходили на площу Леніна в Сімферополі. Хоча декілька разів були і масові мітинги.

23 був мітинг пам’яті Номана Челебіджихана на площі Леніна, і ми туди теж пішли. А потім проскочила інформація, що біля Верховної Ради формуються якісь загони. Ми побігли туди і дійсно побачили, що перед фасадом парламенту стояли столи, якісь люди складали списки – говорили, що це збирається самооборона. І тут ми почули, що вони збираються йти на площу Леніна. Ми побігли попередити, що йдуть, але вони наблизилися дуже швидко. Я ніколи не забуду: на центральній вулиці (проспект Кірова) з однієї сторони стоїть ряд проросійських молодих хлопців, а з іншої сторони вулиці стоять хлопці кримські татари, а за ними дівчата. Відстань між ними, може, кроків п’ять. Це було, як перед боксерським поєдинком, такий психологічний тиск – вороги дивляться очі в очі один одному. Це було дуже напряжно – хто перший не витримає. І вони не витримали, пішли. А може їм дали команду. Проте в мене тоді виникло відчуття, що буде щось дуже неприємне і криваве.

— Це була перша наочна демонстрація для вас, що ці табори вже сформовані?

— Так.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Поділитися

Може бути цікаво

Як Білорусь мілітаризує українських дітей та стирає їхню ідентичність

Як Білорусь мілітаризує українських дітей та стирає їхню ідентичність

«Її обурювала несправедливість»: пам’яті журналістки Вікторії Рощиної

«Її обурювала несправедливість»: пам’яті журналістки Вікторії Рощиної

Пару сеансів вдихання можуть викликати залежність: токсиколог про хаффінг

Пару сеансів вдихання можуть викликати залежність: токсиколог про хаффінг

Військові частини можуть самі набирати добровольців: пояснює рекрутерка

Військові частини можуть самі набирати добровольців: пояснює рекрутерка