Менеджерка проекту «GoCamp» Любов Залюбовська розповідає про цікавий проект: в Україну приїде 1000 іноземних волонтерів, які працюватимуть з дітьми в пришкільних літніх таборах в рамках проекту «GoCamp». «Фішка» проекту — табори матимуть напрямки (спорт і здоров’я, громадянська освіта, наука та профорієнтація), а навчатимуть цьому англійською мовою.
Любов Залюбовська: Одне із завдань проекту — налагодження культурної комунікації між українцями та світом. З одного боку, в Україну приїжджають іноземці. Минулого літа приїхало 120 іноземців з 40 країн світу. Діти спілкувалися з ними англійською мовою. Наступного літа ми плануємо привезти в Україну тисячу іноземців з багатьох країн світу. Вони також приїдуть, щоб розповісти про себе, про свою культуру. Багато досліджень показують, що українці не надто толерантні до представників певних національностей. Наприклад, до східних чи південних країн. До нас приїжджали люди з Туреччини, африканських країн, були волонтери з Індії. Був син прем’єр-міністра Індонезії, який приїжджав і волонтерив у одному з маленьких містечок.
Ці люди розповідають про себе та свої країни, і у нас змінюється ставлення. З іншого боку, іноземці змінюють своє уявлення про Україну. Дослідження, які ми провели після минулого літа, показали, що 60% іноземців, які приїхали вперше, подолали певні стереотипи щодо України. Потім вони роз’їжджаються по своїх країнах і розповідають про Україну.
Любомир Ференс: Ви сказали, що українці не є толерантними до виходців деяких країн . А в чому це проявляється?
Любов Залюбовська: Ми спробували виключити такі моменти минулого літа. Ми сказали, що в нас не будуть лише носії мови. До нас не приїжджають виключно представники Канади, США, Великобританії. Ми запорошуємо всіх охочих. Випало приблизно 30 шкіл, які сказали, що хочуть лише носіїв мови. Вони, звісно, казали, що толерантні до інших культур, але хочуть носіїв мови. Але ми бачили, що не всі готові прийняти до себе представників інших національностей. І просто в повсякденному спілкуванні, коли приїжджає людина з Африки, Індії, Туреччини, ставляться насторожено, не дуже схвально.
Наталія Соколенко: І як можна зараз спланувати свій літній відпочинок?
Любов Залюбовська: Через тиждень ми будемо розпочинати прийом заявок від шкіл. Якщо ви хочете, щоб дитина потрапила до такого табору, йдіть до школи і кажіть, щоб вона подавала заявку. Ми будемо обирати школу та просити її написати креативне завдання: “Запросіть волонтера до своєї школи”. Щоб він пояснив, чому волонтер має обрати не Львів чи Одесу, а селище чи село. Коли ми спілкуємось з іноземцями, бачимо, що вони знають 5 основних міст і все. 80% шкіл, які брали участь в пілоті, були саме з маленьких містечок, сіл та селищ.
Любомир Ференс: Волонтери, які приїжджають сюди, є членами якихось організацій?
Любов Залюбовська: Нам допомогла студентська організація AIESEC. Частина волонтерів приїхала від їхньої організації. Також ми зверталися до Європейського парламенту. Волонтерів можна було умовно поділити на три частини. Відгукнулася діаспора: з Канади, США приїхали люди, щоб допомогти і побачити Україну. Були і студенти провідних вишів. Був студент, який зараз є дипломатом Бельгії, філософ з Нідерландів, студент з Англії, який захистив курсову про Україну. І третя група — волонтери по духу. Їм цікаво приїжджати та допомагати. Наприклад, у нас була жінка з Австралії, яка подорожує світом. Вона півтора місяці провела в Україні, допомогла дітям і далі поїхала в Європу.
Ми хочемо відійти від ідеї, що мова — це мета кемпів. Мова буде інструментом. Ми зараз розробляємо методику і плануємо тренінги для вчителів, які навчать спланувати роботу в таборі так, щоб діти навчались чомусь іншому. Хочемо попросити школи розробити програму в одному з чотирьох напрямів: STEAM (science, technology, engineering, art mathematics). В рамках цього напрямку діти можуть вивчати живопис і говорити про геометрію водночас. Будуть напрямки: citizenship — громадські навчання, хто ми в Україні і яка Україна для світу; sports and health — спорт і здоров’я; career exploration — лідерство та профорієнтація.
Ці напрямки міжкультурні. Щоб діти використовували знання з різних предметів, коли роблять різні проекти, — знання з іноземних мов, математики, хімії, історії і т. д. Мотивацією робити це іноземною мовою буде присутність іноземного волонтера. Він також буде обирати той напрямок, в якому має інтерес чи досвід. Ми будемо заздалегідь знайомити волонтерів зі школами, щоб вони спільно могли обговорювати програми та проекти. Також ми хочемо, щоб не лише вчитель англійської мови готував програму, а щоб це був всешкільний проект і вчителі інших дисциплін долучалися до планування літнього відпочинку. Цього року ми плануємо залучити 600-800 шкіл, тисячу волонтерів і 100 000 дітей.
Однією з умов участі школи у проекті є бажання забезпечити проживання волонтера у сім’ї. Ми повертаємося до тієї мети, про яку я говорила — це міжкультурний діалог. Щоб людина, яка приїде, бачила Україну зсередини, в сім’ї.