19 суддів, які судили майданівців у 2014-му, зараз оскаржують свої звільнення у Верховному Суді, - Роман Маселко
У студії Громадського радіо – член Громадської ради доброчесності, голова Ради громадського контролю при НАБУ, член ГО «Автомайдан», член колегії «Адвокатська дорадча група» Роман Маселко
Дмитро Тузов: Тривожно прозвучала інформація, що Верховний Суд відновлює на посадах суддів, яким раніше висловлювали недовіру з боку громадських організацій. Що саме відбувається?
Роман Маселко: Йдеться про суддів, які виносили неправосудні рішення стосовно учасників Революції Гідності. Незаконність дій цих суддів підтвердила Вища рада правосуддя. Визнали, що вони порушили присягу. 29 вересня 2016 року Верховна Рада їх звільнила. І зараз усі вони подали позов до суду про оскарження рішення Ради.
Пройшла судова реформа, почав працювати Верховний Суд. Першою справою новоутвореного суду стала саме справа цих суддів. Найбільший цинізм у тому, що перше засідання відбулося 19 лютого у річницю розстрілів. Суддя Васильківського суду Степаненко у час Майдану незаконно позбавляв автомайданівців прав. І зараз Верховний Суд визнає рішення Верховної Ради незаконним і постановляє, що пана Степаненка треба поновити на посаді.
Усього тоді звільнили 19 суддів. Якщо Верховний Суд прийняв таке рішення по Степаненку, то, очевидно, рішення стосовно усіх інших суддів будуть аналогічними.
Крім суддів Майдану, є і інші не менш одіозні. Наприклад, суддя Печерського суду Світлана Волкова. Вона звільнила з-під варти і таким чином дала можливість втекти Дмитру Садовнику, одному з тих, хто керував беркутівцями під час розстрілу Майдану. Згодом рішення Волкової визнали незаконним і її звільнили. Зараз вона теж оскаржує це рішення.
Поновлять, мабуть, і Віктора Татькова – колишнього голову Вищого господарського суду, який у тому ж таки суді створив систему продажу необхідних рішень.
Суддя Валерій Чорнобук – колишній голова Апеляційного суду АРК. Як тільки окупаційна влада зайшла до Криму, він запропонував працювати з новою владою. Щоправда через деякий час його звідти видворили. Він повернувся в Україну. Його звільнили, як суддю-зрадника, а зараз він теж оскаржує своє звільнення.
Мало того, що вони знову будуть судити іменем України. Їм, звісно, виплатять усі зарплати за час вимушеного прогулу. І усе це робить новий Верховний Суд, який існує, як один з результатів Революції Гідності.
Дмитро Тузов: Як відбувалася процедура відновлення Степаненка у Верховному Суді?
Роман Маселко: Верховний Суд з 113 суддями складається з різних касаційних судів: кримінального, цивільного, адміністративного, господарського. У кожному суді по 25 суддів. Уже з них формуються палати. Конкретно цю справу розглядає палата суддів у кількості 5 осіб. Наскільки мені відомо: жоден з цих п’яти суддів не написав окремої думки. Це означає, що всі погодилися з рішенням задовольнити його позов.
Дмитро Тузов: Те, що суд відбувся саме 19 лютого: це збіг чи явна демонстрація відновлення системи?
Роман Маселко: Я не вірю, що це випадковість. Відчуваючи свою невразливість і бачачи, що покарання ні за що немає, судді Верховного Суду, ніби посилають меседж. Мовляв, ми захистимо усіх суддів, які виносили неправосудні рішення на підставі вказівок влади.
Дмитро Тузов: Яка пропорція між новими суддями, на яких покладають надії і вірять, що вони вершитимуть правосуддя і тими, кому недовіряють через усі вищезгадані факти?
Роман Маселко: У Верховному Суді таких новий людей 20%. Чи достатньо цього, щоб змінити ситуацію, що склалася? Ні. Головою Верховного Суду є нова людина, але усі касаційні суди очолюють старі кадри, які керували цими інституціями і до утворення нового суду.