5 тисяч українських школярів візьмуть участь в Міжнародному дослідженні
Україна приєднується до Міжнародного оцінюванні школярів PISA-2018, запровадженого Організацією економічного співробітництва та розвитку
Тетяна Трощинська: Це міжнародна програма оцінки досягнень учнів?
Тетяна Вакуленко: Основне завдання програми — порівняти освітні системи різних країн і подивитися на свою систему з точки зору міжнародного досвіду. Сьогодні ця програма складається з оцінювання учнів за трьома основними напрямками — читання, математика, природничі дисципліни. А також опитування, щоб зрозуміти соціально-економічний статус учня, його мотивацію навчатися.
Тетяна Трощинська: Скільки країн беруть участь в цьому дослідженні?
Тетяна Вакуленко: Проект розпочався у 2000 році, тоді до нього долучились тридцять країн. Зараз це вже в два рази більше країн, Україна приєдналась вперше.
Тетяна Трощинська: Дослідження в Україні стартує у 2018 році, тому програма називається «PISA-2018»?
Тетяна Вакуленко: Механізм отримання результатів дуже складний. До участі в програмі ми почали готуватися ще у 2015 році, запустили пілотний проект, щоб подивитися чи інструмент працює. А головне дослідження буде проводитися у 2018 році.
Василь Шандро: Хто бере участь в дослідженні?
Тетяна Вакуленко: В основному дослідженні братимуть участь і сільські, і міські школи, гімназії, колегіуми. Загальна базова вибірка — це п’ять тисяч учнів. За вимогами програми — це можуть бути лише 15-річні діти. Це вік переходу від середньої освіти, коли людина вже починає робити свідомі вибори в житті.
Василь Шандро: Хто фінансує цей проект в Україні?
Тетяна Вакуленко: Український уряд. Гроші виділяються на сплату щорічного внеску для участі в дослідженні — майже 50 тисяч євро. Плюс гроші на адміністрування, друк матеріалів.
Тетяна Трощинська: Що це дослідження дасть українській освіті?
Тетяна Вакуленко: Ми зможемо подивитися на нашу освіту на тлі міжнародних досягнень. Зможемо запозичити і адаптувати досвід інших країн. Втілити компетентнісний підхід — у завданнях PISA майже немає когнітивної складової, коли дитина просто має щось знати, визубрити.
Тетяна Трощинська: Які будуть завдання?
Тетяна Вакуленко: Наприклад, є будинок — треба розрахувати кількість матеріалів для ремонту, або наукова стаття про воду — треба описати, що в ній може бути корисним. Якщо говорити про завдання з читання — це не так, як ми традиційно звикли — на швидкість, а потрібно визначити, яка ідея закладена в тексті, чому автор вжив тих чи інших аргументів.
Василь Шандро: Чи можна десь ознайомитись із завданнями, спробувати свої сили?
Тетяна Вакуленко: Завдання засекречені, до них мають доступ лише обмежене коло освітян — дослідження має бути справедливим. Але можна подивитись приклади завдань з читання, математики і природничих наук попередніх років.