50% української молоді не можуть подорожувати своєю країною
Ці цифри отримали в рамках дослідження проекту «Молодь України». Говоримо про проект «Сила молодого покоління», робота якого спрямована на підтримку молодіжних ініціатив
В студії координаторка проекту «Сила молодого покоління» Ірина Романенко. Працюють журналісти «Громадського радіо» Ірина Сампан та Любомир Ференс.
Любомир Ференс: Чим займається ваш проект?
Ірина Романенко: «Сила молодого покоління» — це проект, який має підтримувати ініціативну, творчу, новаторську молодь. Наші експерти з Благодійного Фонду «Інститут громадянської освіти та суспільних програм» тривалий час працювали над таким болючим питанням, як трудова міграція. Я і сама захистила дисертацію з цієї теми. Цифри і факти невтішні. Наша статистика не виділяє молодіжну міграцію. Студенти, які їдуть на навчання, не вважаються трудовими мігрантами. В Україні велика кількість грантових програм, які залучають наших студентів до себе на навчання. Мета нашого проекту — розвинути компетенції та розширити можливості самореалізації молоді, сформувати свідомість шляхом глобального обміну знаннями.
Ірина Сапан: Чим ви можете затримати українську молодь в країні ?
Ірина Романенко: Ми створюємо ресурсний центр, в якому будемо допомагати реалізовувати молодіжні стартапи. Молодь з ідеями або проектом звертається в центр, наші експерти допомагають консалтинговими сесіями в реалізації.
Любомир Ференс: Що з тими стартапами, які не запрацюють? Безробіття?
Ірина Романенко: Програми підтримки молодіжного підприємництва повинні впроваджуватися на державному рівні. У нашої молоді ідей достатньо. Але їх потрібно направити. Щоб ідея реалізувалась, потрібна стратегія та наштовхнути у правильну течію.
Минулого тижня ми оголосили конкурс. Вже прийшло понад 30 заявок. Ми вже виділили шість ініціатив.
Любомир Ференс: Що хоче робити молодь?
Ірина Романенко: Наприклад, проект з енергоефективності — виготовлення арболіту, скайтбординг — будівництво спеціалізованих майданчиків, платформа для підтримки книг українською мовою, розвиток творчих здібностей дітей у ранньому віці, навчання дітей технологіям майбутнього, розвиток туристичної інфраструктури Шацьких озер.
Любомир Ференс: Наскільки вірогідно, що після консалтингових послуг стартап запрацює?
Ірина Романенко: Сподіваюсь, запрацюють у будь-якому випадку. Задіяні експерти — засновники великих підприємств.
Любомир Ференс: Наскільки молодь мотивована залишатися в Україні?
Ірина Романенко: Це болюче питання. Науковці виділяють релігійні, політичні, соціальні проблеми від’їзду молоді. Але практика доводить, що найбільша причина — фінансовий песимізм. В рамках дослідження проекту «Молодь України», проведеного за підтримки системи ООН в Україні, цифри вражаючі. 88% молодого покоління не може собі дозволити придбати речі тривалого вжитку, такі, як меблі. 50% — не можуть дозволити собі подорожі Україною, 62% — не можуть дозволити подорожі поза межами України. 34% впродовж останніх 12-ти місяців не мали грошей на лікування, у 9% коштів не вистачає навіть на необхідні продукти.
Ірина Сампан: Чи є у світі тенденція сканування поля науковців та висмикування їх з країн?
Ірина Романенко: Звичайно. Грантові програми на це і направлені. Наприклад, Америка. Вона за те, щоб запрошувати до себе інтелектуальних мігрантів. Ми за глобальний обмін досвідом. Щоб наші студенти, науковці їздили, у наших вишах було представлено багато програм, але щоб держава мотивувала їх повертатись.
Любомир Ференс: А як мотивувати?
Ірина Романенко: Молодіжне підприємництво. На даному етапі програми з підтримки молодіжного підприємництва в країні нема. Також потрібно створювати програми підтримки інноваційного підприємництва, а носіями інновацій є молодь.