6 маловідомих українських пісень про війну та пам’ять

Дума «Всі покою щиро прагнуть». Слова і музика Івана Мазепи. Український історик Олександр Оглобин виявив, що Іван Мазепа склав свою «Думу» десь на початку 1670-х років, і в пій відображено політичне становище Наддніпрянської України за часів Руїни й бурхливого гетьманування Петра Дорошенка. Саме текст «Думи» й відомості про її походження стали предметом доносу В. Кочубея на гетьмана Мазепу.

 

 

«А вже літ більш двісті» — українська народна пісня про народну тугу за козацтвом і за правами України за часів існування Гетьманщини. Пісня складена в кінці 18 ст. Правильне виконання цієї пісні передбачає гнівний і «непримиренний» голос і традиційно вона виконується в три голоси. Пісня була записана Анатолієм Свидницьким в 1850-х роках, ця пісня була популярною в 19 столітті на території всієї України і в Кубані. В Російській імперії і СРСР ця пісня перебувала під суворою забороною цензури.

Гурт «Гайдамаки» переспівав її в 2001 р.

 

 

«Забудь мене» — романс у виконанні Тараса Компаніченка на слова Василя Пачовського, поета, «молодомузівця» і мислителя.

 

 

 

Повстанську пісню «Буде нам з тобою що згадати» часто називають народною. Але у її тексту є автор. Це Олесь Бабій, хорунжий УГА, пізніше — учасник ОУН. Йому і належать і слова гімну ОУН «Зродились ми великої години».

Виконує Тарас Чубай.

 

 

 

«Балада про мальви» Володимира Івасюка на вірші Богдана Гури. Вперше була виконана Софією Ротару у 1975 р. і в цьому виконанні є більш відомою.

Ми пропонуємо послухати виконання самого Володимира Івасюка, це запис кінця 70-х років.

 

 

«Реквієм» у виконанні Kozak System на вірш Дмитра Лазуткіна, кліп Юрка Журавля, написана у 2015 р. і присвячена героям нинішньої війни на сході України.