facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

88% переселенців вказують, що інтегрувались до місцевих громад. Дослідження

Проблеми з працевлаштування, житлом. Як змінилося життя переселенців за останні місяці і хто з них планує повернутися на малу батьківщину? Розпитали у представниці Міжнародної організації з міграції

88% переселенців вказують, що інтегрувались до місцевих громад. Дослідження
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Питання працевлаштування і пошуку роботи залишаються головними викликами для внутрішніх переселенців в Україні, — зазначає Надія Коношевич із Міжнародної організації з міграції про  дослідження. Говоримо про звіт Національної системи моніторингу ситуації з внутрішньо переміщеними особами в Україні

Євгенія Гончарук: Моніторинги проходили у тривалий період, як змінилася ситуація з працевлаштуванням?

Надія Коношевич: Нікого не здивує, що основні проблеми, з якими стикаються переселенці, житло і працевлаштування. Можливо, ситуація не є дуже позитивною, але є і маленький привід для оптимізму. Порівнюючи з березнем 2016 року, є невелике зростання у рівні зайнятості людей, які вже працевлаштувалися після переселення. 2016 рік — приблизно 35% були працевлаштовані, зараз — 42%. Але, якщо будемо порівнювати з рівнем зайнятості до переселення, цифри є не зовсім втішними, — різниця близько 20%.  

Ірина Славінська: В яких галузях і сферах вони працюють, що ми про це знаємо?

Надія Коношевич: Це досить кваліфіковані люди, серед нашої аудиторії ВПО — близько 60% людей, які мають вищу або незакінчену вищу освіту (рівень бакалавра). Галузі працевлаштування і структура, яка була в сферах до переселення, відтворюється і після переселення. Близько 60% говорять, що знаходять роботу, яка відповідає їх рівню кваліфікації, спеціальності.

Тренди, які ми спостерігаємо: рівень відсоток тих, які раніше працювали у промисловості, є меншим; інший тренд — люди, які раніше не працювали у сфері послуг, починають більше в ній працювати, бо там вони можуть знайти роботу.

Євгенія Гончарук: Як змінилася ситуація з житлом?

Надія Коношевич: Проблема залишається найбільш болючою. Коли ми запитуємо, які питання є найпроблемнішими, більше, ніж 70% зазначають, що це проблеми, пов’язані або з умовами, в яких вони проживають, або висока орендна плата, яку вони сплачують, або комунальні послуги, вартість яких зараз зросла.

66% переселенців проживають в орендованому житлі

Якщо говорити про Україну, десь 22% людей проживають у своїх родичів, друзів. Якщо про західні регіони, то відсоток людей, що проживають у родичів чи друзів, буде найменшим. Найбільше людей, які проживають у родичів чи друзів, переїжджали у сусідні області.

Євгенія Гончарук: Чи на опитуваннях переселенці говорили про дискримінацію?

Надія Коношевич: Показник щодо того, чи зазнавали ВПО дискримінації, у цій хвилі, на жаль, є досить невтішним для нас — він зріс майже вдвічі. Коли ми запитували про те, де саме проявлялася дискримінація, то це процес пошук житла і роботи. Мені здається, справедливо зазначити, що кількість орендованого житла на ринку в принципі не відповідає тій кількості людей, які зараз його шукають. Зазначають також те, що відчувають себе незахищеними у зв’язку з тим, що не можуть офіційно мати договір зі своїми орендодавцями.

Євгенія Гончарук: Чи міняються кількість тих людей, які планують повернутися на малу батьківщину після закінчення конфлікту?

Надія Коношевич: У нас є два питання. Ми питаємо в людей про їх загальні плани, інтенції на майбутнє. Ми їх запитуємо, чи вони планують повернутися найближчим часом, чи після конфлікту, чи планують повернутися у майбутньому. Найбільше тих, хто зазначає, що хочуть повернутися після конфлікту (39%). 1% — у найближчому майбутньому.

Ми також запитуємо про найближчі плани: чи плануєте ви повернення, що плануєте у найближчі три місяці, — 79% зазначають, що планують залишитися там, де вони є зараз.

Євгенія Гончарук: Чи було в ході опитування з’ясовано, чи адекватніше працює держава з переселенцями?

Надія Коношевич: Якщо говоримо про основні джерела доходу, 59% зазначають, що їх основне джерело доходу — допомога, яку вони отримують як ВПО від держави.

Коли з респондентами ми говорили про їх доходи, простежується багатоджерельність: це може бути і допомога, і те, що людина отримує на роботі.

Євгенія Гончарук: Чи було запитання про якісь позитиви?

Надія Коношевич: У нас був блок питань, присвячений інтеграції до місцевої громади. 88% зазначають, що вони інтегровані (повністю або частково) до місцевої громади. Люди освоюються, намагаються пристосуватися. Тут є теж певні труднощі, але основне — пошук житла і роботи. Досить важко почуватися вдома на новому місці, коли розумієш, що будь-якої хвилини ти можеш втратити житло, в якому проживаєш, або роботу.

Євгенія Гончарук: Який відсоток людей має середній заробіток для України або для Києва?

Надія Коношевич: Якщо говоримо про Україну, середній прибуток ВПО на людину — 1 991 гривня. Якщо ми порівняємо, ця цифра є десь на 1000 гривень меншою за прожитковий мінімум. У великих містах цей рівень доходу буде вищим, якщо говоримо про сільську місцевість, там житло є меншою проблемою, але майже нема можливості якимось чином заробляти.  

Повний варіант розмови слухайте в аудіоверсії. Тисніть блакитний трикутник праворуч вгорі. Щоби скачати файл і послухати пізніше, натисніть на хмарку.

За підтримки

РХ PL
Поділитися

Може бути цікаво

«Давайте без «давайте» або як правильно українською заохочувати до дії

«Давайте без «давайте» або як правильно українською заохочувати до дії

«Росія дійсно знищує все живе на своєму шляху»: як окупанти чинять екоцид в Україні

«Росія дійсно знищує все живе на своєму шляху»: як окупанти чинять екоцид в Україні

Україна — це Кремнієва долина оборонної галузі — посол Великої Британії

Україна — це Кремнієва долина оборонної галузі — посол Великої Британії

Діпфейки як інструмент російської пропаганди: як відрізнити правду

Діпфейки як інструмент російської пропаганди: як відрізнити правду