Громадське радіо
Питання працевлаштування і пошуку роботи залишаються головними викликами для внутрішніх переселенців в Україні, — зазначає Надія Коношевич із Міжнародної організації з міграції про дослідження. Говоримо про звіт Національної системи моніторингу ситуації з внутрішньо переміщеними особами в Україні.
Євгенія Гончарук: Моніторинги проходили у тривалий період, як змінилася ситуація з працевлаштуванням?
Надія Коношевич: Нікого не здивує, що основні проблеми, з якими стикаються переселенці, житло і працевлаштування. Можливо, ситуація не є дуже позитивною, але є і маленький привід для оптимізму. Порівнюючи з березнем 2016 року, є невелике зростання у рівні зайнятості людей, які вже працевлаштувалися після переселення. 2016 рік — приблизно 35% були працевлаштовані, зараз — 42%. Але, якщо будемо порівнювати з рівнем зайнятості до переселення, цифри є не зовсім втішними, — різниця близько 20%.
Ірина Славінська: В яких галузях і сферах вони працюють, що ми про це знаємо?
Надія Коношевич: Це досить кваліфіковані люди, серед нашої аудиторії ВПО — близько 60% людей, які мають вищу або незакінчену вищу освіту (рівень бакалавра). Галузі працевлаштування і структура, яка була в сферах до переселення, відтворюється і після переселення. Близько 60% говорять, що знаходять роботу, яка відповідає їх рівню кваліфікації, спеціальності.
Тренди, які ми спостерігаємо: рівень відсоток тих, які раніше працювали у промисловості, є меншим; інший тренд — люди, які раніше не працювали у сфері послуг, починають більше в ній працювати, бо там вони можуть знайти роботу.
Євгенія Гончарук: Як змінилася ситуація з житлом?
Надія Коношевич: Проблема залишається найбільш болючою. Коли ми запитуємо, які питання є найпроблемнішими, більше, ніж 70% зазначають, що це проблеми, пов’язані або з умовами, в яких вони проживають, або висока орендна плата, яку вони сплачують, або комунальні послуги, вартість яких зараз зросла.
66% переселенців проживають в орендованому житлі
Якщо говорити про Україну, десь 22% людей проживають у своїх родичів, друзів. Якщо про західні регіони, то відсоток людей, що проживають у родичів чи друзів, буде найменшим. Найбільше людей, які проживають у родичів чи друзів, переїжджали у сусідні області.
Євгенія Гончарук: Чи на опитуваннях переселенці говорили про дискримінацію?
Надія Коношевич: Показник щодо того, чи зазнавали ВПО дискримінації, у цій хвилі, на жаль, є досить невтішним для нас — він зріс майже вдвічі. Коли ми запитували про те, де саме проявлялася дискримінація, то це процес пошук житла і роботи. Мені здається, справедливо зазначити, що кількість орендованого житла на ринку в принципі не відповідає тій кількості людей, які зараз його шукають. Зазначають також те, що відчувають себе незахищеними у зв’язку з тим, що не можуть офіційно мати договір зі своїми орендодавцями.
Євгенія Гончарук: Чи міняються кількість тих людей, які планують повернутися на малу батьківщину після закінчення конфлікту?
Надія Коношевич: У нас є два питання. Ми питаємо в людей про їх загальні плани, інтенції на майбутнє. Ми їх запитуємо, чи вони планують повернутися найближчим часом, чи після конфлікту, чи планують повернутися у майбутньому. Найбільше тих, хто зазначає, що хочуть повернутися після конфлікту (39%). 1% — у найближчому майбутньому.
Ми також запитуємо про найближчі плани: чи плануєте ви повернення, що плануєте у найближчі три місяці, — 79% зазначають, що планують залишитися там, де вони є зараз.
Євгенія Гончарук: Чи було в ході опитування з’ясовано, чи адекватніше працює держава з переселенцями?
Надія Коношевич: Якщо говоримо про основні джерела доходу, 59% зазначають, що їх основне джерело доходу — допомога, яку вони отримують як ВПО від держави.
Коли з респондентами ми говорили про їх доходи, простежується багатоджерельність: це може бути і допомога, і те, що людина отримує на роботі.
Євгенія Гончарук: Чи було запитання про якісь позитиви?
Надія Коношевич: У нас був блок питань, присвячений інтеграції до місцевої громади. 88% зазначають, що вони інтегровані (повністю або частково) до місцевої громади. Люди освоюються, намагаються пристосуватися. Тут є теж певні труднощі, але основне — пошук житла і роботи. Досить важко почуватися вдома на новому місці, коли розумієш, що будь-якої хвилини ти можеш втратити житло, в якому проживаєш, або роботу.
Євгенія Гончарук: Який відсоток людей має середній заробіток для України або для Києва?
Надія Коношевич: Якщо говоримо про Україну, середній прибуток ВПО на людину — 1 991 гривня. Якщо ми порівняємо, ця цифра є десь на 1000 гривень меншою за прожитковий мінімум. У великих містах цей рівень доходу буде вищим, якщо говоримо про сільську місцевість, там житло є меншою проблемою, але майже нема можливості якимось чином заробляти.
Повний варіант розмови слухайте в аудіоверсії. Тисніть блакитний трикутник праворуч вгорі. Щоби скачати файл і послухати пізніше, натисніть на хмарку.