facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Перед тим, як кататися, треба питати документи справності атракціону — юрист

Трагедія на водній гірці в Кирилівці та інші нещасні випадки на атракціонах. Як себе убезпечити та від кого вимагати відповідальності?

Перед тим, як кататися, треба питати документи справності атракціону — юрист
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Розмова з юристом практики вирішення спорів Дмитром Саламахою.

Дмитро Саламаха: Якщо стався нещасний випадок на атракціоні, потрібно зафіксувати цей факт, звернутися до адміністрації чи власника комплексу, викликати поліцію, заявивши про недотримання правил безпеки, нещасний випадок. Якщо є тілесні ушкодження, викликайте швидку.

Після цього потрібно звертатися до суду або рухатися у рамках кримінального провадження. Такі справи розповсюджені в Україні.

  • За належно зібраних доказів і значної шкоди, здебільшого суди задовольняють позови постраждалих осіб і зобов’язують власників атракціонів виплачувати компенсації.

Є і негативна судова практика, коли сторони не змогли довести фактів завдання шкоди.

Перед тим, як кататися, треба питати документи справності атракціону. У власника має бути технічний паспорт, ліцензія. Кататися на атракціоні варто лише після того, як пересвідчитеся, що усе добре. Це ваша безпека.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Авторитаризм відроджується, тому що пам’ять про Другу світову минула — Портников

Авторитаризм відроджується, тому що пам’ять про Другу світову минула — Портников

«Ми заходимо в період розростання війни до глобального масштабу»: перші результати Саміту миру

«Ми заходимо в період розростання війни до глобального масштабу»: перші результати Саміту миру

«Виконувала таку роботу, на яку медиків зазвичай не посилають»: історія інструкторки з такмеду

«Виконувала таку роботу, на яку медиків зазвичай не посилають»: історія інструкторки з такмеду