Аби заробити на Євробаченні, в МВЦ треба буде зігнати 72 тисячі глядачів, — Зирін

Про Євробачення в Києві говоримо з незалежним телевізійним продюсером, автором книги «Бачення євро. Хроніки українського Євробачення», режисером-постановником, музичним та телевізійним оглядачем Олександром Зиріним.

Євген Павлюковський: Рішення про проведення Євробачення в Києві є справедливим?

Олександр Зирін: Вам не здається, що це не привід для пожвавлення у будь-якому місті України? Це просто велика щорічна музична подія, віднесена на п’ятірки найпотужніших телевізійних, а не суспільних подій. Не може телевізійне шоу бути важелем для покращення чогось. Покращення має відбуватись незалежно від телевізійних шоу. Навколо цього питання влаштували шоу і це дуже прикро.

Євгенія Гончарук: Про яку суму на проведення Євробачення йдеться?

Олександр Зирін: Йдеться про 1 млрд. Крім того, 450 млн. обіцяє виділити Кабмін. Нас запевняють в тому, що в нас буде величезна кількість спонсорів. Таким чином ми поступово доходимо до 2 млрд.

Євген Павлюковський: Київ готовий витратити на проведення Євробачення 1 млрд. 200 млн. Одеса збиралась витратити на це 1 млрд 450 млн.

Олександр Зирін: Навіщо? Євробачення можна було б провести і за 5 млрд. Тоді б весь Київ було засаджено пальмами. Книга «Бачення євро. Хроніки українського Євробачення» присвячена тому, як безслідно зникли гроші на першому українському Євробаченні. Як показують мої дослідження, це 50 млн. Як показують дослідження Фінінспекції — 36 млн. Хтось сидить? Ні. Всі ці персонажі зараз консультують Кабмін. Я не розумію, навіщо виділяти 200 млн. на проведення шоу. Знаючи історії, які відбувались на останніх Євробаченнях, фахівці посміхнулися через ці суми, але радісно потерли руки. Всі радісно потирають руки.

Найбільш ефективне вкладення коштів в Євробачення можна прослідкувати на прикладі Німеччини. Це було одним з найприбутковіших Євробачень. Вони проводили Євробачення на величезній критій футбольній арені. До речі, амбіції Одеси були пов’язані саме з цим. В Німеччині дуже вдало заповнили стадіон глядачами. Квитки там були дуже дорогі.

Євробачення — це, перш за все, бренд і величезна кількість супутніх товарів. Сувенірна продукція — це 20-30% від прибутку від Євробачення. Права на продаж цієї сувенірної продукції мали б належати як Європейській спілці мовників, так і Держтелерадіокомпанії України.

Єдине, про що у нас говорять протягом останніх 4 місяців — те, як і на що витрачати гроші. Говорять про якихось загадкових спеціалістів, що відвідують то Кабмін, то приміщення Держтелерадіокомпанії. Більш того, Кличко заявив про те, що в Києві створено спеціальний штаб.

Євген Павлюковський: Також Кличко заявив, що досвід минулого Євробачення допоможе Києву провести цьогорічне Євробачення. Чи доцільно говорити про цей досвід?

Олександр Зирін: Київ був єдиним містом в історії Євробачення, в якому виникли суттєві проблеми з заповненням залу. Це була просто катастрофа. Організаторам вдалось продати спекулянтам всі квитки, тому на фінал Євробачення в Києві квиток можна було купити за 5 грн.

Якийсь діяч написав, що в Київ приїде 20 тис. туристів. Як правило, кочує тисяча досить специфічних фанатів. Для того, щоб заробити на Євробаченні, нам треба буде в МВЦ якимось чином загнати 72 тис. людей.

До обговорення цих проблем треба терміново залучити професіоналів. Те, що відбувається протягом останніх 4 місяців, це жах. Євробачення вже поставило вимогу щодо повністю заповнених залів. В який спосіб це буде робитися?

Євген Павлюковський: А якби Євробачення проводилось в іншому місті, ситуація була б іншою?

Олександр Зирін: Ситуація була б ще більш категоричною. Мова йде про десятки тисяч глядачів на 6 подіях.