Аграрний експорт України в 2017 році склав майже 18 мільярдів доларів, - МінАПК

А квоти на експорт деяких продуктів у ЄС українські аграрії використали за перші тижні 2018 року. Коментує заступниця міністра АПК Ольга Трофімцева

Гостi

Ольга Трофімцева

Аграрний експорт України в 2017 році склав майже 18 мільярдів доларів, - МінАПК
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/01/hr-rh-2018-01-26_trofimceva.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/01/hr-rh-2018-01-26_trofimceva.mp3
Аграрний експорт України в 2017 році склав майже 18 мільярдів доларів, - МінАПК
0:00
/
0:00

«Дехто вважає, що те, як ми швидко вибираємо запропоновані ЄС тарифні квоти, означає, що вони занадто малі для нас. Але я вважаю це позитивним моментом – це означає, що наші аграрні харчові виробники, експортери за останні роки значно активізувалися і показують чудові результати», – каже Ольга Трофімцева.

 

Анастасія Багаліка: Чому так сталося і за якою саме продукцією використали  квоти?

Ольга Трофімцева: За перші лічені дні, тижні нового року були повністю вибрані квоти на такі продукти, як мед, виноградний та яблучний сік, кукурудза, пшениця. За деякими продуктами в нас тільки почали трохи вибирати – з оброблених томатів та з деяких інших продуктів. За такими, як часник, ще нічого не вибрано.

Анастасія Багаліка: Від чого це залежить? До нового року стільки накопичували, щоб одразу поставити?

Ольга Трофімцева: Є дві групи квот. Одна за принципом: перший прийшов – перший отримав. Друга – квоти за принципом ліцензування. Деякі використані квоти є з першої групи, деякі – з другої.

Для прикладу, в першій групі –  мед. Тут все досить просто і фактично залежить від швидкості реакції наших експортерів. Рух, звичайно, починається ще до початку нового року – вантажівки з медом, скажімо, стоять на кордоні вже напередодні.

Далі все відбувається за прозорим принципом: хто перший доїхав до кордонного пункту, той перший отримав квоту. А наш мед – дійсно товар, який постачається в Європу потужними темпами і відносно великими обсягами.

Інший приклад – квота за принципом ліцензування. Тут, наприклад, потрапляє пшениця або куряче м’ясо, якого ми теж постачаємо в ЄС досить багато. За той же період, коли був вибраний мед, за м’ясом курки  ми вибрали 25% річної квоти.

Там все відбувається трохи за іншим принципом і залежить від імпортуючої сторони – від партнера наших компаній-експортерів у ЄС. Вони мають викупати квоту та платити за неї страховий платіж та інше, а потім ввозять на правах імпортера в рамках квоти продукцію без імпортного мита.

Анастасія Багаліка: Є скептики, які кажуть, що квоти замалі. Чи насправді це так?

Ольга Трофімцева: Як завжди – частково, тут нема чорного й білого. Якщо говорити про мед, у нас квота до ЄС становить від п’яти тисяч тонн – вона зараз потроху збільшується на 10% кожен рік, плюс додаткова – 2,5 тисячі тонн, яка теж була вибрана за два-три тижні в жовтні минулого року.

Тим не менш, у ЄС ми постачаємо меду набагато більше, ніж ця квота – разів у шість більше. Це говорить про те, що квота не є обмежуючою для меду.

Але це стосується не всіх продуктів. Тут маємо брати до уваги не тільки розмір квоти, але  й ставку імпортного мита поза квотою. Якщо говоримо про мед, вона не критична поза квотою і становить 17,3%, відповідно – з нею наші виробники, експортери меду залишаються на європейському ринку конкурентними. 

На деякі продукти в ЄС є так зване комбіноване мито, коли встановлюється імпортне мито в відсотках, плюс – додається в євро за тонну, сто кілограмів, а то й за кілограм. І там ставки можуть бути досить високі.

Або візьмемо пшеницю – поза квотою імпортний тариф на пшеницю становить 95 євро за тонну. Це серйозний обмежуючий фактор: хтось за цих умов буде конкурентним, а хтось не пройде. Те ж саме стосується інших зернових.

Тому тут все залежить від продукту. Тим не менше, незважаючи на всі ці, як хтось вважає, обмежувачі, за 2017 рік між нами і ЄС товарообіг збільшився майже на 31%. При цьому, в нас за цей час значно збільшився експорт. За 2017 рік аграрної та харчової продукції ми експортували до ЄС на 5,8 мільярдів – на 37,1% більше, порівнюючи з минулим роком.

Анастасія Багаліка: 2018 рік буде вдалим за прогнозами Міністерства чи ні?

Ольга Трофімцева: Скажу про свої прогнози. В 2017 році наш аграрний експорт трохи не дотягнув до 18 мільярдів доларів за рік. Цей результат рекордний для України. Я впевнена, що ми будемо мати не менші темпи зростання і в 2018 році (звичайно, якщо не буде катаклізмів та неочікуваних негативних подій).

Ми з Держпродспоживслужбою, з МЕРТ-ом, МЗС далі активно працюємо над відкриттям ринків. Наступним, куди ми збираємось, є африканські країни – Нігерія та Гана. Ми продовжуємо активну роботу в напрямку ЄС, очікується Близький та Середній Схід.

Якщо ми й далі так наполегливо і методично працюватимемо, щоб не тільки відкривати нові ринки, але й утримувати їх, то наш 2018 рік буде однозначно не менш вдалим.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі