Аристотель не любив демократію і міг би бути радником президента
Про філософію Аристотеля говоримо з викладачами філософської школи Міжнародної культурної асоціації «Новий акрополь» Антоном Мухіним і Олегом Місяком
В студії працюють журналісти Анастасія Багаліка та Едуард Лозовий.
Анастасія Багаліка: Хто такий Аристотель і чим він важливий для філософського вчення?
Олег Місяк: Если человек основал науку, его можно назвать гением. Как же тогда назвать Аристотеля, если он основал около десяти наук. Он больше, чем гений и больше, чем философ. Он не ограничивался лишь наукой и философией. Этот человек всесторонне развит.
Антон Мухін: Про Аристотеля існує багато штампів, от його вислів «Платон мені друг, але істина дорожча» — теж один із таких штампів. Ця фраза виникла в 17 столітті, її автор — Сервантес.
Едуард Лозовий: Аристотель в теорію пізнання ввів чуттєвий досвід.
Олег Місяк: Аристотель обращается к внешнему чувственному миру. Он изучал все, что только можно изучить в природе. Ему было важно не столько систематизировать и описать, сколько найти закономерности в природе. А вот эта фраза о Платоне показывает, будто он попрал своего учителя. Но он Платона очень уважал, оставался «платоником» всю жизнь.
Анастасія Багаліка: Як середовище, в якому жив Аристотель, відобразилось на його сприйнятті світу? Як це корелює з нашим часом?
Антон Мухін: Варто відокремити особистість Арістотеля від його вчення. Він був аристократом, він — дитина свого часу, тому його не можна відривати від тогочасної реальності. Політична реальність Македонії сильно відклалась на його поглядах. Тому він вважав, що найкраща форма правління — монархія. Він — один із перших монархістів і теж був проти демократії.
Анастасія Багаліка: Якби Аристотель був сучасним блогером в Україні, то яким би він був?
Олег Місяк: Он бы не писал о том, что происходит сейчас, а систематизировал то, что было раньше. Аристотель вел жизнь ученого. Этим он отличался от Платона.
Анастасія Багаліка: Що б він казав: «зрада» чи «перемога»?
Олег Місяк: Он как бы пребывал в другом измерении, в измерении науки. Аристотель поразмышлял бы, кто был лучше когда-то.
Едуард Лозовий: Аристотель попереду всього ставив державу. Ми ж бачимо весь цей процес не так, акцентуємо на громадянському суспільстві. Хто правий?
Олег Місяк: Мы совершаем ошибку, когда хотим построить справедливое государство с неидеальными или несправедливыми людьми. Нужны люди, которые будут проводниками изменений. Если Платон строил модель идеального государства, то Аристотель был более практичен, мыслил про «здесь и сейчас».
Антон Мухін: Він казав, що держава Платона — це чудово, але немає шансів її реалізувати. І говорив, що хорошим варіантом буде політія, що стала прообразом європейського громадянського суспільства і протиставлялась демократії.
Едуард Лозовий: Якби Аристотель вирішив піти в політику, то до якої партії він би вступив? У мене відчуття, що до пропрезидентської.
Олег Місяк: Аристотель при жизни не вступал ни в какие партии. Его мир — мир чистых идей, знания ради знания.
Едуард Лозовий: Тобто радник АП на громадських засадах.
Олег Місяк: Да, максимум.
Анастасія Багаліка: Як він би поставився до олігархічної системи правління? В чому відмінність між древньогрецькою демократією і демократичною системою, яку ми намагаємось побудувати в Україні?
Антон Мухін: Він засуджував олігархат. Відмінності доволі серйозні, з точки зору традиційної грецької демократії у нас демократії нема ніде. Тоді демократія була пряма. Приклад Афінської демократії дає багато печальних прикладів, Сократа стратили абсолютно демократично. Аристотель і Платон розуміли, що державу не можуть вести ті, хто не знає, куди її вести.
Олег Місяк: Аристотель актуален, потому что придавал значение этике. Мы должны становиться хорошими людьми, гражданами своей страны, обладать гражданскими добродетелями. И тогда это — путь к гармонии внутри души, общества и государства.