Без культури людина фізично не може жити, - Марко Роберт Стех

У студії Громадського радіо — доктор славістики, літературознавець і письменник, продюсер серії авторських телепередач «Очима культури», який працює в Канадському інституті українських студій та викладає українську культуру в Йоркському університеті в Торонто, Марко Роберт Стех.

Василь Шандро: Ви приїхали на Книжковий Арсенал.

Марко Роберт Стех: Я приїхав з трьох причин. Найголовніша — це презентація нового видання роману «Голос». Книгу видало молоде динамічне видавництво зі Львова Terra Incognita. Презентація на Арсеналі буде сьогодні о 17 годині на головній сцені. Пізніше буде у Львові та у Вінниці. Також я матиму кілька виступів щодо своїх телепередач «Очима культура». З видавництвом «Пенмен» ми плануємо видання великого двотомника поезії німецького символістичного поета Стефан Ґеорґе. Це видання вийшло в 70-х роках в Німеччині. Видав його Ігор Костецький. На мою думку, це еталон мистецького, наукового, поетичного видання, до якого ще не дійшло українське суспільство після цього. Ніхто краще за нього не видав, але вийшло лише 200 примірників, тому ми хочемо відтворити це видання.

Василь Шандро: Написання роману українською мовою було для вас певною мірою викликом?

Марко Роберт Стех: Безперечно. Українську я вивчив після 18 років. Я завжди її знав пасивно, але ніколи не говорив нею і не писав.

Василь Шандро: Ви робите проект «Очима культури». Скільки серій ви відзняли?

Марко Роберт Стех: Зараз завершую сьому серію. За тиждень в суботу буде остання передача сьомої серії — 98-а передача. Це повністю приватна ініціатива. Я роблю це після робочого дня у вільний час.

Василь Шандро: Ви не ставили собі питання, для чого це робите?

Політика — це частина культури, а не навпаки

Марко Роберт Стех: Це питання завжди ставиться. Але зараз воно для мене не існує. Дуже часто ставилося це питання щодо «Голосу». Навіщо писати? Я прийшов у літературу в час, коли я мав студію філології, багато книжок прочитав. Для мене написати ще одну якусь історію було нецікаво. Я знав, що чогось нового не створю в літературі, бо не думаю, що це можливо зараз. Постійно виникало питання: «Чому?» За якийсь час написання роману я знайшов особисто для себе відповідь на це питання. Я не можу її висловити, але вона вже живе в моїх клітинах.

Телебачення — це спроба звернутися до людей, які, можливо, цікавляться культурою, але не вважають, що це найголовніше в житті людини. Вони думають, що можна жити без культури. Це фізично неможливо, тому що культура пронизує все. Політика — це частина культури, а не навпаки.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.