https://static.hromadske.radio/2018/08/rankova-hvilya-s.svg

Біологічний годинник у дрозофіл і людей: за що дали Нобелівську премію з медицини

Нобелівську премію з медицини присудили за відкриття біологічного годинника людини. Нейрофізіолог Олексій Болдирєв пояснив, як це працює

Ведучi

Василь Шандро,

Тетяна Трощинська

Гостi

Олексій Болдирєв

Біологічний годинник у дрозофіл і людей: за що дали Нобелівську премію з медицини
https://static.hromadske.radio/2017/10/hr_rankova-hvylya-17-10-05_boldyrev.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/10/hr_rankova-hvylya-17-10-05_boldyrev.mp3
Біологічний годинник у дрозофіл і людей: за що дали Нобелівську премію з медицини
0:00
/
0:00

Троє американців Джеффрі Холл, Майкл Росбаш та Майкл Янг відзначені цьогоріч Нобелівською премією з медицини за дослідження біоритмів людей, тварин і рослин.

«Біоритми вивчало дуже і дуже багато людей. Про Нобелівську премію говорять всі і багато науковців хочуть її отримати. Але отримують її від одного до трьох науковців, а такі відкриття роблять сотні та ще й їхні попередники. Ці ж троє відкрили саме генетичний механізм регуляції біоритмів у кожній нашій клітині. Але перший ген, який за це відповідає, відкрили не вони. Вони вже взяли відкритий ген, прочитали його, змогли напрацювати білок, який закодований цим геном, і вже далі відкрили багато інших генів. Таким чином вони дізналися, як клітина, в якої нема ніякого годинника, може відраховувати час, ще й досить точно.

Ці три дослідники, класичні генетики, попрацювали на улюбленому об’єкті генетиків — на дрозофілі. Звісно, ми схожі на дрозофіл, бо всі ми тварини, але в людині є свої додаткові пристрої. У нас в мозку є спеціальна частина — ядро, так зване надперехресне, бо в нас від очей ідуть зорові нерви і воно утворює перехрестя перед тим, як увійти в мозок. Біля перехрестя знаходиться це чутливе ядро, яке відповідає за час. Звісно, воно підлаштовується під світлові сигнали: світло — значить ми маємо бути активні, бо людина — денна тварина. Миша навпаки — нічна тварина, коли буде темно, тоді вона буде активізуватись. Науковці показали, якщо виділити клітини з цього ядра і посадити в чашку Петрі в темне приміщення, вони все одно будуть зберігати певний ритм 24 години (23,5-24,5)», — пояснює Олексій Болдирєв.

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.