Громадське радіо
Троє американців Джеффрі Холл, Майкл Росбаш та Майкл Янг відзначені цьогоріч Нобелівською премією з медицини за дослідження біоритмів людей, тварин і рослин.
«Біоритми вивчало дуже і дуже багато людей. Про Нобелівську премію говорять всі і багато науковців хочуть її отримати. Але отримують її від одного до трьох науковців, а такі відкриття роблять сотні та ще й їхні попередники. Ці ж троє відкрили саме генетичний механізм регуляції біоритмів у кожній нашій клітині. Але перший ген, який за це відповідає, відкрили не вони. Вони вже взяли відкритий ген, прочитали його, змогли напрацювати білок, який закодований цим геном, і вже далі відкрили багато інших генів. Таким чином вони дізналися, як клітина, в якої нема ніякого годинника, може відраховувати час, ще й досить точно.
Ці три дослідники, класичні генетики, попрацювали на улюбленому об’єкті генетиків — на дрозофілі. Звісно, ми схожі на дрозофіл, бо всі ми тварини, але в людині є свої додаткові пристрої. У нас в мозку є спеціальна частина — ядро, так зване надперехресне, бо в нас від очей ідуть зорові нерви і воно утворює перехрестя перед тим, як увійти в мозок. Біля перехрестя знаходиться це чутливе ядро, яке відповідає за час. Звісно, воно підлаштовується під світлові сигнали: світло — значить ми маємо бути активні, бо людина — денна тварина. Миша навпаки — нічна тварина, коли буде темно, тоді вона буде активізуватись. Науковці показали, якщо виділити клітини з цього ядра і посадити в чашку Петрі в темне приміщення, вони все одно будуть зберігати певний ритм 24 години (23,5-24,5)», — пояснює Олексій Болдирєв.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.