facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Бійці АТО самі налагоджують радіомовлення і глушать бойовиків, — журналіст

Журналіст Віталій Литвин проїхав вздовж лінії розмежування і перевірив, чи поновилося на Донбасі українське телерадіомовлення

Бійці АТО самі налагоджують радіомовлення і глушать бойовиків, — журналіст
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

“Уже найближчим часом у Донецькій області буде встановлено передавач, який транслюватиме українське телебачення не лише на окуповані території Донбасу — аж до Уралу”.  Про це заявив голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський під час відкриття конференції у Краматорську “Стратегія мовлення для Донбасу”.

Говоримо з керівником Антикризового центру у Краматорську Сергієм Поповим, який коментує заяву голови Донецької військово-цивільної адміністрації Павла Жебрівського щодо впровадження українського телерадіомовлення на Донбасі.

У студії спілкуємося з журналістом Віталієм Литвином, який щойно повернувся з Донбасу, де в рамках редакційного завдання перевіряв в багатьох точках зони АТО стан покриття цієї території українськими телевізійними та радіо мовниками. 

В студії працюють журналісти «Громадського радіо» Євген Павлюковський та Едуард Лозовий.

Євген Павлюковський: Пане Сергію, скажіть, будь ласка, чи справді збираємося мовити до Уралу чи це була така собі гіперболізація від голови ВЦА? Є інформація, що для покриття лише 70-кілометрової зони потрібно 40 кВт потужності. Які технічні можливості сьогодні має Україна на Сході?

Сергій Попов: В даному випадку мова йде не про ФМ-діапазон, а трансляцію на середніх хвилях. Це той діапазон, який не використовується більшістю популярних радіостанцій. Саме в цьому діапазоні ми можемо мовити на окуповані території, Крим і доходити навіть до Уралу.

Едуард Лозовий: Але йшлося про аналог і про телебачення.

Сергій Попов: Це вже тоді супутниковий сигнал.

Євген Павлюковський: Я не фахівець, але, здається, супутниковий сигнал до цих передавачів стосунку не має. І середні частоти, які не використовуються нашими комерційними радіостанціями, майже не представлені на сучасних приймальних пристроях. Автомагнітоли і мобільні телефони приймають сигнали, починаючи з 80 мГц, а середні частоти – це 60-70 мГц. Кому ми і що ми на цих частотах будемо розказувати на Уралі?

Сергій Попов: Це питання не до мене, а до авторів такої ідеї. Ми на конференції в Краматорську розглядали питання передачі сигналу на окуповану територію і який зміст контенту має бути.

Едуард Лозовий: До яких висновків ви прийшли?

Сергій Попов: Для того, щоб люди на окупованих територіях слухали, з ними має говорити людина, яка викликає у них повагу і довіру. Таку довіру мають місцеві мовники, до яких люди звикли. Такі мовники не стануть підігравати великим політичним силам. Люди не довіряють російським телеканалам через відверту неправду. Але і українські великі канали теж відстоюють інтереси певних партій і подають кожен свою правду. Люди це розуміють. Тому у нас є завдання допомогти місцевим мовникам доносити правдиву інформацію. 

Євген Павлюковський: Про який відсоток національного та регіонального українського мовлення у Донецькій і Луганській областях ми можемо говорити?

Сергій Попов: Це залежить від конкретної території. Донецька область — це не пустеля. Там є донецький кряж. Головні передавачі, які покривали цю територію, знаходяться безпосередньо в Донецьку. Вони покривають найбільш густозаселену територію. У Маріуполі, Слов’янську і Краматорську повністю представлене українське телебачення, а російські телеканали можна дивитися лише через супутник.

Чим ближче до лінії розмежування, тим слабшим стає український сигнал. Це відбувається через пагорби і схили, які є на цій території. На цих територіях треба ставити більш потужні передавачі і вищі антени. На лінії зіткнення найскладніша ситуація на відрізку від Мар’янки до Авдіївки. На цій ділянці майже не представлені українське радіо та телебачення.

Євген Павлюковський: Пане Віталію, частиною вашого редакційного завдання було з’ясувати що і як слухають на Донбасі. Що вам вдалося з’ясувати?

Віталій Литвин: В Краматорську, Волновасі та інших містах чудово чути “Громадське радіо”. Його чують навіть в Донецьку вище 6 поверху. Якщо говорити про відсоток, то в Донецькій області приблизно половина території покривається українським телевізійним та радіо сигналом.  В Луганській області ситуація складніша. В залежності від міст, це може бути від 40 до 50 %.

Щодо заяви пана Жебрівського щодо диво передавача, який покриє Уральщину, то вся справа тут не в потужності, а в передавальній антені. Україна під час військових дій втратила дві потужні антени. Одна з них знаходилася в Донецьку, а інша — на горі Карачун. Чим вище знаходиться антена, тим далі розповсюджується сигнал. 

Едуард Лозовий: Тобто донецька телевежа досі домінує над всім регіоном?

Віталій Литвин: Так. Вона має висоту 300 метрів і знаходиться на висоті близько 300 метрів. Її сигнал можна спокійно чути в Краматорську, Северодонецьку та інших містах. Натомість українського телебачення та радіо в окремих містах взагалі немає.

Едуард Лозовий: Я пригадую заяви Стеця про те, що майже все українське мовлення повернулося на Донбас.

Віталій Литвин: Це не так. Заяву міністра я можу спростувати. На мапі Сходу є білі плями, де взагалі немає нічого українського. Наприклад, у Мар’янці ще нещодавно не було нічого українського. Один з бійців АТО, в минулому зв’язківець, своїми силами і засобами організував там мовлення української радіостанції. Вони почали мовити на частоті радіо сепаратистів і таким чином її заглушили. Знаючи моє радійне минуле, один з бійців також звернувся до мене з проханням допомогти організувати станцію. Адже бійці на передові взагалі не мають можливості слухати українське радіо.

Едуард Лозовий: Але ж у прифронтовій зоні має бути, наприклад, радіо “Промінь”, яке можна слухати з мобільного?

Віталій Литвин: У прифронтовій зоні дуже погане мобільне покриття. А бійці дуже хочуть чути українське. У прифронтових містах, де домінує російське або сепаратистське мовлення, ворожа пропаганда дуже негативно впливає на мешканців цих територій. Українських бійців це не стосується. Наші бійці знають чого вони прийшли і за що воюють, а сепаратистські ресурси слухають замість КВНу. Це для них є розвагою.

Євген Павлюковський: Приблизно пів року тому, я мав розмову з заступницею Міністра інформполітики, за її словами, Україна не глушить ворожі телевізійні і радіосигнали. Чи це і досі так?

Віталій Литвин: На минулому тижні я розмовляв з Міністром інформаційної політики. Він мені теж пояснив, що це не в їхній компетенції. Глушити сигнал мають силовики.

Едуард Лозовий: Була інформація, що Польща та Литва надали нам певну кількість аналогових приймачів.

Віталій Литвин: Це дійсно так. Польща та Литва відмовилися від аналогового мовлення і віддали свої старі приймачі нам в якості допомоги. Мінінформполітики звітувало в минулому році, що вони встановили близько 40 таких приймачів, але це не вирішує ситуацію. Адже вежі на Карачуні і в Донецьку покривали більше 70% території Донбасу. 

Едуард Лозовий: А що обіцяють? Чи поновиться найближчим часом вежа на горі Карачун?

Віталій Литвин: Металоконструкції для цієї антени зараз збирають по всій Україні. Вже вкотре переноситься її відновлення. Але та, що буде, буде меншою, за ту, що підбили сепаратисти. Обіцяють, що у 2016 році вона має з’явитися. Але до Донецька вона також діставати не буде.

Поділитися

Може бути цікаво

«Взимку важче застосовувати БпЛА»: яка ситуація на Покровському напрямку нині

«Взимку важче застосовувати БпЛА»: яка ситуація на Покровському напрямку нині

Як фото страждань стали валютою: Леся Литвинова про права пацієнтів під час війни

Як фото страждань стали валютою: Леся Литвинова про права пацієнтів під час війни

Європа зруйнувала себе пацифізмом, поки РФ озброювалася. Нове інтерв'ю Дениса Капустіна, командира РДК

Європа зруйнувала себе пацифізмом, поки РФ озброювалася. Нове інтерв'ю Дениса Капустіна, командира РДК

Синхронізація зусиль задля ветеранів: якою буде підтримка у 2026-му?

Синхронізація зусиль задля ветеранів: якою буде підтримка у 2026-му?