«Як кожен хіпстер, що поважає себе, вважає обов’язком мати останню модель айфону, а модниця — унікальну, незвичайну модель сумочки або сукні, так і роботи авторів цього проекту являються тим самим Must have, який має бути у кожного поціновувача живопису або кераміки», — говорять ініціатори виставки.
У студії говоримо із авторками проекту: художницею-керамісткою Неллі Ісуповою та художницею і дизайнеркою Мариною Громенко.
Любомир Ференс: Що можна побачити на виставці і чому така назва?
Марина Громенко: Можна побачити виставку трьох художниць: відома скульпторка-керамістка Неллі Ісупова представить свої керамічні чайники, також є мій живопис та живопис Алли Алєксєєвої.
Натюрморт — це «мертва натура», якщо перекласти. Ми вирішили, що в нас буде не мертва натура, а буде все живе — така собі французька гламурна експозиція. Наші картини — це автопортрет кожного з авторів, тільки за допомогою такої техніки як натюрморт. Кожен автор на своїх полотнах відтворив себе.
Любомир Ференс: Ви називаєте чайник: «Його Величність Чайник». Чому так?
Неллі Ісупова: Это было приятное предложение на такой интересный и веселый проект, где две художницы на своих полотнах изображают натюрморты. Марина Громенко в своих работах представляет чайники на столах, стульях, чайники используются как предметы в натюрморте. И я первый раз в таком большом количестве выставила свои чайники, которые являются объектами. Хоть их можно использовать в быту, это скульптуры с очень разнообразными формами. Чайник — это предмет, который можно использовать как украшение интерьера, но в то же время — поставить во время беседы, чайных посиделок и церемоний. Чайник является самым главным предметом на столе, поэтому и является царским арт-объектом.
Марина Громенко: У нас є така експозиція, що чайники стоять на столі на спеціальних підставках: ми створили арт-об’єкт – великий круглий стіл як символ єдності, на ньому колом чайники рухаються, наче кораблі. Ще у мене є картина «Чайниковий бій». Там вид чайників зверху, ніби гра «Морський бій», і це такий натюрморт — морський бій із чайників.
Любомир Ференс: Жанр натюрморту сформувався 400 років тому, натюрморт тоді і зараз різниться?
Марина Громенко: Дуже. Зараз всі художники намагаються створити щось своє в будь-якому жанрі. Ми, думаю, створили модерн-натюрморт. У нас це не просто класична постановка і композиції, а модернове бачення такого анахронічного жанру як натюрморт. Думаю, в цьому родзинка нашої виставки.
Неллі Ісупова: И в керамике тоже модерн. Современная керамика является не только функциональной, это и объекты с использованием новых технологий в керамике, в фаянсе, в фарфоре. Есть много новых красителей, очень красивые и яркие цвета. На этой выставке у меня представлены чайники в виде скульптур, птиц, растений.
Любомир Ференс: Наскільки український споживач зараз готовий викладати певну суму за мистецтво?
Марина Громенко: З цим ще важко, томи ми пропонуємо як недорогі роботи, так і роботи середньої вартості. Роботи розраховані на будь-яку кишеню. Я вважаю, ліпше повісити картину сучасного автора, поставити сучасну кераміку, зроблену з душею, з частинкою самого автора, ніж повісити якийсь килим на стіну.
Любомир Ференс: А українці купують кераміку?
Неллі Ісупова: Моя керамика – современное и эксклюзивное искусство, мои работы есть в коллекциях музеев. Они стоят недешево, но есть небольшие работы, которые можно купить недорого. Раньше люди были более способны покупать, было много покупателей, сейчас это все сложнее. Но и сейчас люди, которые украшают свой дом не только «золотыми унитазами», но и искусством, вкладывают деньги в искусство, потому что оно несет в дом энергию, которая является необходимой частью нашей жизни, ведь в каждую работу мы вкладываем душу.
Анастасія Багаліка: Чи є у вас виходи на європейські ринки?
Марина Громенко: Звичайно, ми використовуємо для цього різні засоби та сайти, а в різних галереях Європи можна придбати картини та кераміку. Наприклад, декілька років тому німецький музей придбав дві мої роботи.
Неллі Ісупова: Мои персональные выставки были в Париже, Нью-Йорке, их знают во всем мире. Также они представлены в нескольких галереях в Киеве. Все могут прийти и посмотреть.