Чому ми віримо сусідові, а не офіційній інформації?

Говорили з випускницею магістерської програми в Київській школі економіки за спеціальністю «економічний аналіз», аналітикинею інвестиційної компанії, співавторкою дослідження «Імбир вилікує та інші міфи про COVID-19, в які ми віримо» Юлією Пекар.

Юлія Пекар: Як виявило наше дослідження, 33% респондентів п’ють пігулки, вітаміни для боротьби з коронавірусом. Ще 17% — впевнені, що імбир, часник чи куркума можуть підвищити захист від хвороби. А 14% вірять, що той самий ефект має алкоголь. Ще 11% вживають антивірусні препарати й дивуються, чому вони таки хворіють. Багато людей не знають, як діє вакцина. 42% опитаних думають, що вакцина спершу «заражає» нас активним вірусом, а вже тоді дозволяє організму виробити антитіла.

• Комунікація з боку влади та ВООЗ особливо не впливає на рішення людей. Бо 50% опитаних впевнені, що мають опиратися на власні висновки, базуючись на своїх знаннях, отриманих із соцмереж, від родичів, друзів.

Прогалини у способі донесення цієї інформації є. Ми створили «індекс обізнаності» для наших респондентів. Якщо він вищий, люди здатні змінювати свої судження, вважають, що захист від коронавірусу змінився упродовж року, поліпшився. Ті, які вірять в інформацію з неофіційних джерел, вважають, що ці знання є ліпшими, продовжують вірити у міфи.

• Ми визначили, що люди, у яких Instagram є одним із топових ресурсів отримання інформації, мають нижчий рівень обізнаності.

Ми повинні мати трохи більше критичного мислення і запитувати себе, чи є правдою прочитане чи почуте. Все починається з нас. Люди більше схильні вірити сусіду, людині на зупинці, бо їм так простіше, вони мають більше довіри до таких співрозмовників.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS