Чому правоохоронні органи не здатні захистити усі ромські табори й наскільки роми готові до самозахисту?

«Роми завжди були дуже мирним народом, відстоювали свої права не войовничими заходами, а дипломатією, домовленостями».

Андрій Куликов: У новинах було повідомлення про те, що перед нападом львівська поліція отримала наказ посилено патрулювати місця, де проживають роми у Львові, але, мовляв, розташування табору, на який напали, було невідоме правоохоронцям, зокрема тому ця трагедія і сталася.

Наскільки роми знають про це й готові приймати захист поліції в цих складних умовах?

Зола Кондур: Це дуже складне запитання. Десь два тижні тому в нас була закрита нарада з представниками правоохоронних органів, з представницею Офісу уповноваженого, були ромські організації та інші. Ми обговорювали саме це питання: яким чином можна забезпечити безпеку людям, які проживають в таких стихійних поселеннях. Для нас це надскладна задача, тому що, по-перше, ми не можемо знати розташування всіх ромських поселень. По-друге, не завжди можемо швидко реагувати.

Коли сталося виселення і напад на ромське поселення в Голосіївському парку, ми зранку знали про можливість нападу, звернулися до поліції з проханням посилити патрулювання, звернулися до Офісу уповноваженого, СБУ – до всіх причетних. Але все одно напад стався. Єдине – тоді не було жертв, поліція приїхала перед тим, як представники «Нацдружин», та попросила людей зібратися та піти. Наскільки це є ефективним засобом забезпечення охорони людей, безпеки – це питання.

Те, що поліція, можливо, не знала про розташування того поселення у Львові – ймовірно, я допускаю, що це може бути. Роми, які їдуть з Закарпаття, нікого не інформують, яка кількість їде, куди, де вони залишатимуться. Усе це ускладнює процес організації безпеки. Наскільки вони готові приймати захист – думаю, з цим проблем немає. Коли ми намагалися забезпечити таке патрулювання в Дарницькому районі, роми, які проживали в поселенні, були дуже вдячні за це, не виникало жодних проблем. Захист із боку поліції, правоохоронних органів, від будь-яких структур лише вітається.

Андрій Куликов: Наскільки потенційно ромські громади здатні на об’єднання хоча б перед лицем загрози?

Зола Кондур: Наразі я бачу абсолютне єднання серед ромів у зв’язку з останніми подіями, багато людей телефонують, запитують, що вони можуть зробити, яким чином ми можемо виступити зараз єдиним фронтом, що нам потрібно робити. Хтось питає, чи потрібно нам робити такі «ромські дружини», щоб захищати людей, чи ми маємо робити акції, виходити на майдани.

Чому ми не знаємо, яка кількість людей виїжджає і коли? Це дуже складно координувати. В тому році влітку представники Ромської коаліції їздили на Закарпаття для того, щоб зустрітися з представниками тих ромських таборів, які виїжджають на заробітки. Ми попросили наших партнерів, медіаторів, колег і друзів, щоб вони допомогли нам зібрати таких людей. Це мала бути закрита зустріч, але чомусь так сталося, що на цю зустріч прийшли і представники адміністрації, і журналісти. В таких умовах люди не погодилися обговорювати таку взаємодію і погоджувати свої графіки чи таку інформацію. В той момент нам не вдалося це зробити. Як ви уявляєте: є якась область, а ви маєте знати рухи та виїзди людей, які там проживають? Це складно.

Андрій Куликов: Мені розповідали мої друзі кримські татари, що до окупації в Криму кримських татар фактично не брали до Служби безпеки, в тодішній міліції служили одиниці. Наскільки роми представлені в правоохоронних органах? Якщо представлені, то чи не можна створити з них спеціальні загони?

Зола Кондур: Мені здається, якщо ми наразі почнемо створювати такі загони, групи, дружини, це викликатиме ще більшу агресію, можливо, ще більшу кількість нападів на ромів. Тому ми маємо надію, що зможемо вирішити ці питання іншим шляхом. Через захист прав людей, доведення всіх цих справ до суду.

Що стосується того, скільки ромів є в правоохоронних органах – їх дуже мало. Ви можете уявити, наскільки після таких випадків роми, які постраждали, можуть довіряти представникам правоохоронних органів, чи захочуть вони туди йти? Так було, на жаль, завжди. Довіри до людей у формі немає. Дуже невелика кількість ромів є у правоохоронних органах. Я пам’ятаю одного хлопця, який у Броварах років 20 тому пішов працювати в цю службу й просто перестав спілкуватися з ромами, закрив свою громадську ромську організацію. Можливо, це було умовою його роботи. Тому такі люди закриваються, намагаються приховувати своє етнічне походження і взагалі не бути видимими. Я знаю одну дівчину-ромку в Одесі, яка є в патрульній службі, знаю, що в Києві в Академії МВС вчилася дівчина, вона зараз проходить магістратуру. Знаю одного хлопця, але він не пішов працювати по цій лінії, в Харкові в нас є декілька представників. Але вони ніколи відкрито не захищають інтереси ромів.

Андрій Куликов: Наскільки ви зараз задоволені співпрацею з українською владою у галузі захисту прав людини? Як ви вважаєте, що роми можуть зараз дати українському суспільству?

Зола Кондур:  Ми бачимо (й не лише щодо ромів) – на жаль, поки що влада не може забезпечити безпеку та дотримання прав людини в країні. Це дуже нас хвилює, і не лише ромів. Це питання захисту прав людини в Україні, національних меншин і взагалі людей, які проживають у країні. До нашої влади було багато запитань від міжнародних організацій, навіть персонально від Генерального секретаря Ради Європи, директора бюро ОБСЄ та інших представників  різних міжнародних організацій.

Що роми можуть дати українському суспільству? Знаєте, як і будь-які громадяни, люди, які проживають у цій країні, як представники національної меншини… Скажімо, в нас дуже красива та багатобарвна культура. Будь-де, де були роми, вони доповнювали культуру тих чи інших країн. Ми є дуже мирними людьми. Роми завжди були дуже мирним народом, відстоювали свої права не войовничими заходами, а дипломатією, домовленостями. Ми можемо дати Україні, напевно, наш потенціал, який, на жаль, поки що не бачать.  

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.

Нагадуємо, в ніч на 24 червня відбувся  напад на ромський табір у Львові, де проживало 14 людей. В результаті загинув 24-річний мешканець, ще троє осіб отримали ножові поранення — це 19-трирічний юнак, 10-річна дитина та 30-трирічна жінка.