Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО
Про те, як українські кобзарство та писанку включили у списки культурної спадщини ЮНЕСКО, говоримо з очільником гурту «Хорея Козацька», дослідником і виконавцем давньої української музики, народним артистом України, лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка, молодшим сержантом Збройних сил України й голосом проєкту Громадського радіо «Сагайдачний: 4 століття військової слави» Тарасом Компаніченком.
Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру
Про охорону кобзарсько-лірницької традиції
Українську «Програму з охорони кобзарсько-лірницької традиції» включили до Реєстру належних практик з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Це відбулося на 19-й сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО з питань охорони нематеріальної культурної спадщини.
Як розповідає виконавець давньої української музики Тарас Компаніченко, програма з охорони містить традиційні, не академічні практики кобзарства, які застосовували в минулому. До прикладу, передача традиції гри на музичному інструменті від вчителя до учня.
Також йдеться про практики екзаменування кобзарів, щоб засвідчити їхній належний рівень виконання композицій.
«Відбувається екзамен, як в минулому це відбувалося в традиційних кобзарсько-лірницьких, старцівських цехах. Робиться внутрішнє екзаменування, а потім людині дозволяють виконувати традиційний репертуар привселюдно», — розповідає дослідник.
Але все це, каже Компаніченко, не виключає наукових практик в охороні кобзарсько-лірницької традиції. Адже вони допомагають реконструювати взірці інструментального виконання, які дійшли до нинішніх днів у записах видатних фольклористів, таких як Климент Квітка чи Філарет Колесса.
Читайте також: Передати сучасникам традиції кобзарства: про що новий проєкт «ДУМА»
Політика на сесії ЮНЕСКО
Окрім того, на 19-й сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО до культурного надбання людства віднесли українську писанку. Як підкреслює Тарас Компаніченко, це вперше в межах однієї сесії до списків ЮНЕСКО занесли відразу два культурні феномени від України.
До слова, писанку як культурне надбання людства Україна пропонувала разом з Естонією.
«Річ у тім, що в Естонії серйозно працює українська громада. Наша українська національна меншина настільки добре репрезентує українську культуру в Естонії, що Естонія визнала українську писанку частиною сучасної естонської культури», — зауважує дослідник.
Компаніченко підмічає, що на сесії ЮНЕСКО не було заперечень від інших країн щодо включення двох українських об’єктів до списків. До слова, там не було представників Росії, а представники Білорусі під’єднувалися онлайн. Останні робили звіт, що стосувався функціонування такого явища, як «Юраўскі карагод» («Юр’ївський хоровод»). Цей хоровод проводять всього за 100 км від кордону з Україною. Тому представники нашої держави, а також Німеччини робили зауваження білорусам щодо того, що їхня підтримка збройної агресії РФ стоїть на заваді комунікації українців і білорусів на прикордонні держав. Це заважає зберігати обрядові «Юр’ївського хороводу».
Були й інші політичні моменти на сесії, каже Компаніченко. За його словами, в України прекрасний представник при ЮНЕСКО — Микола Мовчан. Він знає 12 мов і навіть був свого часу дипломатом в Ірані. Але через нинішні обставини ми не можемо мати якихось стосунків з Іраном. Тому представники цієї країни не вітали представників України зі здобутками, на відміну від інших країн.
При цьому Україна підтримала внесення музичного інструменту рубаб до списку культурного надбання людства, хоч одним із подавачів був Іран. Тобто Україна не має дружніх зв’язків з Іраном, але рубаб подавали спільно з іншими азійськими державами, і це не можна було не підтримати, каже спікер.
«Це складна політика: як і кого правильно підтримати, кого не зігнорувати. Тобто це все, безперечно, є узгодженою культурною політикою. Дуже важливо, як і в медицині, не нашкодити», — підкреслює Компаніченко.
Читайте також: Так міг би звучати гомерівський епос — Тарас Компаніченко про спадщину українських кобзарів
Додатково
Загалом у Репрезентативному списку нематеріальної культурної спадщини людства — 611 елементів, що відповідають п’яти регіонам і 140 державам-учасницям Конвенції. Від України до цього списку увійшли:
- «Петриківський декоративний живопис як феномен української орнаментальної народної творчості» у 2013 році;
- «Традиція Косівської мальованої кераміки» у 2019 році;
- «Орьнек — кримськотатарський орнамент та знання про нього» у 2021-му.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту