facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Чому теорія контрактів отримала Нобелівську премію з економіки?

Цього року Нобелівську премію з економіки отримали Олівер Гарт і Бенгт Хольмстрем за теорію контрактів. В чому суть цієї теорії роз’яснює економіст Олексій Геращенко

Чому теорія контрактів отримала Нобелівську премію з економіки?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Василь Шандро: Розкажіть про Нобелівську премію з економіки?

Олексій Геращенко: Перше, що я хотів би сказати — Нобель не планував, що премія з економіки існуватиме. Вона з’явилася лише у 1969 році. Тому ця премія така от квазі-нобелівська, вона називається «імені Альфреда Нобеля», хоча за грошима вартує як і інші. Тому, коли визначаються лауреати, до цих людей дуже пильна увага.

Василь Шандро: Яке дослідження проводили лауреати цьогорічної преміїї?

Олексій Геращенко: Коли ця премія видається, то ми очікуємо, що відкриття було зроблено цього року. Але в економіці часто люди щось роблять поки молоді, сповнені сил. А потім проходить багато років і їм дають премію. Ті дослідження, за які цю премію отримали Олівер Гарт і Бенгт Хольмстрем робилися ще у 70-80-х роках.

Тетяна Трощинська: Але воно досі актуальне?

Олексій Геращенко: Коли в економіці з’являється якась ідея, потрібен час, щоб її перевірити, втілити. Теорія контрактів, яку розробили Гарт і Хольмстрем дійсно актуальна зараз.

Тетяна Трощинська: В чому суть цієї теорії контрактів?

Олексій Геращенко: Ми постійно у своєму житті з кимось про щось домовляємось. І коли ми домовляємось — це такий своєрідний контракт. Відповідно економіки це стосується, коли працівник домовляється з роботодавцем або як змінюється поведінка людини, яка застрахувала своє майно — чи вона за ним пильнує надалі чи ні. Або, наприклад, ви хочете зробити ремонт, а чи буде майстер ставитись до виконання так само зацікавлено.

Отакі людські стосунки, які визначаються певними домовленостями. І, фактично, напрямком цих досліджень було, в тому числі, а як побудувати ці відносини, контракти, щоб це було якнайкраще для економіки.

Тетяна Трощинська: В чому проявляється ефективність цих досліджень, яке їхнє практичне застосування?

Олексій Геращенко: Наприклад, після цього дослідження з’явились так звані опціони — це коли власник якогось підприємства наймає директора і домовляється, що при досягненні певних результатів за п’ять років він отримає, наприклад, 5% акцій. І буде не тільки найманим директором, але й співвласником.

Тетяна Трощинська: Останнім часом спостерігається тенденція Нобелівських премій з економіки — вони присуджуються людям, дослідженням, які, на перший погляд, здаються не економічними. Наприклад, Канеман, який взагалі є психологом. Про що це говорить?

Олексій Геращенко: Це говорить, про те, що економіка дуже відмінна від точних наук. Наше ставлення визначає економіку як таку. Якщо прибрати людей, то планети будуть рухатися, закон тяжіння працюватиме, але економіки не буде — це похідна від людей. Тому вивести всі економічні закони остаточно неможливо Люди чогось хочуть, прагнуть — це стає дорожчим, перехотіли чомусь — ціна падає.

Всі Нобелівські премії в галузі економіки так чи інакше дістають до людини — а якими ми є насправді.

Василь Шандро: Український Нобель в перспективі можливий, у нас є фундаментальні дослідження з економіки?

Олексій Геращенко: Є багато українців, які живуть і працюють в західних університетах. Я думаю, що вони там в тренді, чують ці передові ідеї, від них може з’явитися премія. А в Інституті економіки НАНУ нічого не народжується.

Я дивлюся на коментарі, які випускають подібні інститути чи навіть урядовці — складається враження, що ці люди дуже сильно відстають. Як ніби поїзд поїхав, а ти лишився на пероні.

Поділитися

Може бути цікаво

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації